ВИТРАТИ НА ЮРИДИЧНІ ПОСЛУГИ – чи можна їх стягнути з опонента після перемоги у юридичній суперечці?

Ось що говорить Кулдип Клейр, старший консультаційний адвокат з питань вирішення спорів та працевлаштування:

Звісно, це питання виникає у багатьох клієнтів, що зважилися на судовий/арбітражний розгляд або ж змушені захищати свої інтереси у суді.

Правила заплутані, все залежить від певних обставин. Це питання виноситься на розсуд судді. Також важливу роль відіграють характер позову та суд/трибунал, у якому розглядається справа. Нижче представлені декілька рекомендацій, однак вам також слід ознайомитися і з винятками, описаними після них:

  1. Трибунали з трудових спорів – ви не зможете відшкодувати судові витрати у разі перемоги, однак вам не доведеться оплачувати судові витрати іншої сторони у разі поразки
  2. Цивільні грошові вимоги на суму менше 10 000 фунтів стерлінгів – див. вище, за винятком номінальних фіксованих сум, які у більшості випадків складають декілька сотень фунтів (інша сторона сплатить ваші судові витрати)
  3. Цивільні грошові вимоги на суму понад 10 000 фунтів стерлінгів – як правило, вам можуть відшкодувати значну частину судових витрат. Однак ваші адвокати повинні діяти зважено під час розгляду позову – сума непогашеного платежу повинна бути якнайнижчою
  4. Інші цивільні позови, наприклад, суперечки між орендодавцем/орендарем, трудові позови, господарські позови, спори між компаніями – див. пункт 3 вище. Суд, швидше за все, присудить відшкодування судових витрат по справі з великою вартістю, оскільки судді не хочуть захаращувати суди спорами, пов’язаними з невеликими за вартістю претензіями. Але вартість позову – лише один із факторів, і суперечки можуть стосуватися інших питань, окрім грошей.

Основне виключення з цих правил: суд/трибунал може присудити відшкодування судових витрат стороні, якщо сторона веде себе неналежним чином або не йде на співпрацю, що збільшує суму судових витрат, понесених іншою стороною. Важливо розуміти, що мова йде не просто про поразку. Очевидно, що хтось повинен програти. Йдеться про неприпустиму поведінку, наприклад, спробу домогтися розгляду безнадійної або нечесної справи, що приречена на провал, або ж використання судового процесу задля образи чи переслідування опонента.

Ставтеся скептично до слів адвоката про те, що усі судові витрати обов’язково будуть відшкодовані іншою стороною. Я завжди чесно консультую клієнтів з питань переваги у справі і можливих витрат. Ніхто не може дати вам гарантій щодо відшкодування витрат, Ви можете скористатись певними видами юридичного страхування, але проблема такого роду страхування «постфактум» полягає у тому, що воно застосовується лише в певних ситуаціях, до того ж є досить дорогим. Я зможу вас детально проконсультувати з цього приводу.

Найкращим рішенням буде найняти досвідченого адвоката, який зможе вас чесно проконсультувати щодо позитивних та негативних аспектів справи, ретельно підготувати вашу справу до розгляду і представити її у суді згідно з вашими інструкціями.

Кулдип Клейр

Kuldeep@sterlinglawyers.co.uk

Консультаційний адвокат

Трудові спори, вирішення спорів і судові розгляди

БЕЗСТРОКОВИЙ ДОЗВІЛ НА В’ЇЗД ДИТИНИ НА ПІДСТАВІ ФАКТУ ОДНООСІБНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Клієнтом виступила дитина, що проживає в Узбекистані. Дівчинка побажала приїхати до Великобританії й возз’єднатися зі своєю матір’ю, яка отримала статус осілості у країні. Батько дитини все ще проживає в Узбекистані.

На жаль, часто у випадках, коли у Великобританії проживає лише один із батьків, вкрай складно довести, що саме цей він/вона несе одноосібну відповідальність за виховання дитини. Випадок ускладнюється й тим, що другий із батьків живий та проживає у іншій країні.

Оксана Дем’янчук та Майкл Картер проконсультували нашу клієнтку щодо необхідних доказів, підготували й подали заявку від імені клієнтки. Співробітника імміграційного контролю задовольнили надані матеріали, з яких було видно, що мати дівчинки несе виняткову відповідальність за дитину. Безстроковий дозвіл на в’їзд було надано вже у першій інстанції.

Оксана та Майкл представили докази того, що дитина не веде самостійне життя й що мати постійно надає дитині фінансову та моральну підтримку. Окрім того, нашим фахівцям вдалося довести, що батько не бере участі у вихованні дитини, а бабуся та дідусь дитини не в змозі контролювати її повсякденні рішення.

Міністерство внутрішніх справ повністю задовольнило клопотання нашої клієнтки, що заощадило сім’ї час та гроші на оскарження негативного рішення.

Тепер клієнтка може возз’єднатися із матір’ю у Великобританії.

Якщо Ваша справа стосується виняткової відповідальності, зв’яжіться із фахівцями Sterling Law – лондонської юридичної фірми, що увійшла до списку Legal 500.

Оксана Дем`янчук

Email: oksana@sterling-law.co.uk

Тел. 020 7822 8535

 

Майкл Картер

Email: michael@sterling-law.co.uk

Тел. 020 7822 8535

 

Забронюйте консультацію тут.

Більше успішних справ тут.

 

PK: АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПЕРЕДАВ СПРАВУ ПРО УХИЛЕННЯ ВІД ПРИЗОВУ ДО АРМІЇ УКРАЇНИ НАЗАД ДО ВЕРХОВНОГО ТРИБУНАЛУ

Клієнт, PK, незаконно в’їхав на територію Великобританії у 2013 році, а в 2014, зіткнувшись із можливістю бути депортованим, клопотав про надання притулку у країні.

Однак все його клопотання були відхилені, а отримані на батьківщині повістки із призовом на військову службу були визнані підробленими, в результаті чого клієнт був депортований.

PK оскаржив відмови у Трибуналі першого рівня. Під час слухання розглядалися два основних питання:

Чи може військова служба в Україні включати у себе виконання дій, що суперечать основним правилам поведінки людини, визначеним міжнародним правом?

Чи загрожує апелянтові тюремний термін, і, якщо це так, чи є умови утримання під вартою такими, які порушують положення статті 3 Європейської конвенції про права людини?

Суддя оцінив можливість виконання клієнтом таких дій як «малоймовірно, але не виключається». Було встановлено, що апелянтові, найімовірніше, загрожує лише штраф за ухилення від призову. Трибунал першого рівня відхилив апеляцію, оскільки вважав, що передбачувана шкода не є достатньо серйозною, щоб порушити положення статті 3 Конвенції за прав людини.

Основне питання, порушене у Апеляційному суді, було наступним: чи має покарання за ухилення від призову досягати мінімального рівня суворості для того, щоб ухильника можна було визнати біженцем відповідно до Конвенції. Також зазначалася невідповідність між підходом Верховного трибуналу й керівництвом Держсекретаря при розгляді питання про «мінімальний рівень суворості».

Апеляція була задоволена, справа була передана назад до Верховного суду.

Представниками PK виступили королівський адвокат Ентоні Метцер (Anthony Metzer) та Джуліан Норман, проінструктовані Sterling Law.

Ви можете знайти повну статтю тут.

Руслан Косаренко
Старший партнер

 

 

Нозима Рахимжонова

Юридичний помічник

nozima@sterlinglawyers.co.uk

 

 

Недія Пилипчук

Юридичний помічник

nadiya@sterlinglawyers.co.uk

КРИТИКА НОВОЇ ВІЗИ ПІДПРИЄМЕЦЬ: ВСЬОГО ДВІ УСПІШНИХ ЗАЯВКИ ЗА ТРИ МІСЯЦІ

Нову схему видачі віз, покликану сприяти переїзду іноземних підприємців до Великобританії, розкритикували за надмірно суворі вимоги. Нагадаємо, що за минулий квартал лише двом заявникам із невеликого числа претендентів вдалося отримати заповітну візу.

Віза «Новатор» – одна з двох нових віз, введених 1 квітня з метою продемонструвати готовність Сполученого Королівства прийняти талановитих іноземних підприємців, адже у рамках Брексіту уряд планує скасувати принцип вільного пересування.

Однак правила відбору кандидатів, запропоновані Міністерством внутрішніх справ, виявилися суворішими, ніж для попередньої категорії віз. Жорсткість правил покликана виключити можливість зловживань. Саджид Джавід (Sajid Javid), колишній міністр внутрішніх справ, упевнений, що нова схема «розширить контингент підприємців-заявників».

Згідно із даними Міністерства внутрішніх справ, опублікованими Управлінням національної статистики, в період з 1 по 30 червня, тобто у перші три місяці роботи нової схеми, візу Новатора отримали лише два кандидати. Згідно із правилами, заявники повинні переконати групу бізнес-експертів в інноваційному характері свого бізнесу.

Нагадаємо, що ця віза замінила візу «Підприємець Tier 1». У березні представники Міністерства заявили, що подібна заміна продемонструє «бажання уряду залучити талановитих підприємців».

Що ж стосується ще однієї нової візи, а саме візи Старт-ап, то за минулий квартал успішними виявилися 23 заявки із 32. Нагадаємо, що віза Старт-ап замінила візу «Молодий підприємець Tier 1».

Надін Голдфут (Nadine Goldfoot), партнер імміграційної фірми Fragomen, заявила, що проблема з отриманням візи Новатора частково полягала у тому, що органи, що схвалюють заявку, не встигли привести свої програми до ладу.

Надін вважає, що в перспективі проблема полягає у тому, що уряд наполягає на інноваційному характері бізнес-ідей, а також, що практично усі органи схвалення зосереджені на сфері цифрових технологій.

«Ми щодня взаємодіємо із успішними підприємцями, що бажають створити бізнес у Великобританії. У них є надійні бізнес-плани й гроші для інвестування. Однак ідеї далеко не завжди орієнтовані на цифрові технології, саме тому у них немає шансів отримати позитивну відповідь від органу схвалення».

Кількість заявників, затверджених за новою системою, значно менша за кількість успішних кандидатів на отримання попереднього типу віз. За минулий рік уряд схвалив 1403 заявки на «Підприємець Tier 1» і 282 заявки на «Молодий підприємець Tier 1».

До речі, Міністерство внутрішніх справ всіляко захищає нововведену схему, заявляючи, що подібні низькі показники були передбачуваними й відповідали початковим показниками під час введення попередніх віз, які згодом стали вельми популярними.

За даними Міністерства, у перші три місяці після запуску попередньої системи візу «Підприємець» отримало усього шість заявників, у той час як візу «Молодий підприємець» не отримав ніхто.

КОРОЛЕВА ОЗВУЧИЛА НАМІРИ УРЯДУ ЩОДО ІММІГРАЦІЇ

Закон про імміграцію, покликаний покласти край вільному пересуванню, став головним пунктом тронної промови Єлизавети II. Королева зазначила, що:

«Цей закон закладе основу для розвитку справедливої, сучасної імміграційної системи, що відповіднає глобальним вимогам. Мій уряд має намір зберегти право на проживання тут громадян-резидентів, які пов’язали свою долю із Сполученим Королівством й внесли великий вклад у економіку країни. Закон покликаний підкріпити цей намір».

Згідно із більш докладною інформацією запропонований закон, за винятком ряду пунктів, є аналогічним Закону про координацію імміграції та соціального захисту (Вихід із ЄС) (Immigration and Social Security Co-ordination (EU Withdrawal) Bill), опублікованому у грудні 2018 року. Нові пункти виділені жирним шрифтом:

Основні пункти Закону:

  • Припинення вільного пересування громадян ЄС відповідно до законодавства Великобританії.
  • Дотримання норм поводження із громадянами ЄС, що прибувають до Сполученого Королівства із громадянами країн, що не входять до ЄС, після січня 2021, року, й норм поводження із резидентами до дня виходу з ЄС.
  • Уточнення імміграційного статусу громадян Ірландії у Великобританії після скасування принципу вільного пересування.
  • Підтвердження крайнього терміну подачі заявок за Схемою отримання статусу осілості.
  • Надання громадянам ЄС й членам їх сімей, що клопочуть про статус осілості, права на оскарження відмови у наданні статусу осілості.
  • Надання можливості вносити зміни до діючих правил доступу до пільг та координації соціального забезпечення для громадян ЄС.

Дійсно, можна тільки привітати намір надати громадянам ЄС право на апеляцію у разі відмови у наданні необхідного статусу. На сьогоднішній день єдиним засобом правового захисту для них є перегляд рішення адміністративного органу.

Також стверджується, що законопроект «прокладає шлях для нової бальною імміграційної системи». У своєму інтерв’ю the Mail Пріті Патель (Priti Patel) заявила, що подібна система буде стимулювати мігрантів працевлаштуватися за межами Лондона й південного сходу.

Окрім того, уряд планує посилити заходи покарання для іноземних злочинців, які в’їжджають на територію країни, тим самим порушуючи наказ про депортацію. Цей закон «збільшить максимальне покарання для іноземних правопорушників, які повертаються до Великобританії, порушуючи наказ про депортацію». Однак поки неясно, наскільки саме посилиться покарання, і чи дійсно це питання є болючим для Сполученого Королівства.

Що ж стосується покоління «Віндраш», то закон про виплату компенсацій (Windrush Compensation Scheme (Expenditure) Bill) забезпечить законодавчу основу для вже існуючої системи виплати компенсацій громадянам Співдружності.

Варто відзначити, що на даний момент, із більшістю у мінус 43, уряду навряд чи вдасться прийняти будь-який із перерахованих вище законів. Однак цілком можливо, що на майбутніх виборах уряд отримає більшість й прийме курс з впровадження озвучених заходів.

 

Якщо Вам необхідна юридична консультація, зв’яжіться із нами:

contact@sterling-law.co.uk

+44 7 305 966 531

Закажіть консультацію тут.

Успішні справи.

ГРОМАДЯН ЄС БЕЗ СТАТУСУ ОСІЛОСТІ МОЖУТЬ ДЕПОРТУВАТИ ЗІ СПОЛУЧЕНОГО КОРОЛІВСТВА

Згідно із заявою Брендона Л’юїса, особи, що не подали заявки до 2021 року, можуть бути вислані з Великобританії

Міністр безпеки Брендон Л’юїс пригрозив громадянам ЄС депортацією із Великобританії у тому випадку, якщо вони не подадуть заявки на отримання статусу осілості після Брекситу.

Згідно із даними Міністерства внутрішніх справ як мінімум мільйон з 3 мільйонів громадян ЄС, які проживають у країні, ще не клопотали про отримання відповідного статусу, що дозволив би їм залишитися у Великобританії.

В інтерв’ю німецькій газеті Die Welt Л’юїс підкреслив, що ця категорія осіб ризикує бути депортованою, якщо не подасть заявку до кінця 2020 року: «У разі, якщо до того часу громадяни ЄС не пройдуть реєстрацію без поважної на те причини, до них будуть застосовані імміграційні правила» .

На питання, чи будуть депортовані ті, хто не подав заявку упродовж наступних 14 місяців, навіть якщо вони задовольняють усім юридичним вимогам для посвідки на проживання, Л’юїс відповів: «Теоретично так. Ми будемо застосовувати правила».

Активісти вважають, що, судячи із коментарів, уряд планує відмовитися від обіцянок, даних громадянам ЄС.

The3million, група, що представляє інтереси громадян ЄС, які проживають у Великобританії, заявила, що уряд вперше оприлюднив свої плани на тих, хто не подасть заявку вчасно.

Майк Бон (Maike Bohn), співзасновник групи, додав, що вони вже давно домагалася оголошення намірів уряду щодо тих, хто не отримає статус осілості до 2021 року: «Нарешті-то, після довгого очікування, було підтверджено, що сотні тисяч людей зіткнутися із загрозою депортації з рідної країни. Не варто так поводитися із людьми, не кажучи вже про те, що було б добре дотриматися обіцянки».

Зі слів The3million деякі громадяни ЄС, що проживають у Великобританії, не знають про необхідність подати заявку на отримання статусу осілості, інші ж відмовляються це робити в знак протесту проти Брексіту.

Бон заявив: «Ті, хто не зможуть подати заявку у стислі терміни, зіткнуться із досить ворожою обстановкою. Такою є реальна позиція уряду Великобританії, скільки б вони не повторювали: «Громадяни ЄС і їх сім’ї – наші друзі, сусіди й колеги, ми хочемо, щоб вони й далі проживали у країні».

The3million домагаються внесення змін до Схеми отримання статусу осілості, що дозволить гарантувати дотримання прав громадян ЄС навіть у разі відсутності у них необхідного статусу.

Однак пізніше Л’юїс написав у Твіттері, що його зауваження були вирвані із контексту.

Досі Міністерство внутрішніх запевняло, що влада зробить усе можливе, щоб надати громадянам ЄС право й далі проживати у країні. Однак питання про те, що буде із тими, хто не подав заявку вчасно, залишалося відкритим.

Один з держслужбовців заявив: «Мова йде про намір надати потрібні права. Ми не маємо наміру збити людей із пантелику … Ми створили це з нуля. Все це покликане допомогти сказати «так» громадянам ЄС й надати їм необхідні права».

Представники Міністерства підкреслили, що наявність вагомої причини може виправдати несвоєчасну подачу заявки. Також було зазначено, що якщо особи вперто не бажають подавати заявку, вони не зможуть отримати законний статус у Сполученому Королівстві.

Однак активісти попросили роз’яснити вищенаведені твердження, оскільки Міністерство не спромоглося дати розгорнуте пояснення терміну «вагома причина» для відмови у подачі заявки у встановлений термін.

Активісти, у тому числі й The3million, стурбовані тим, що десятки тисяч громадян ЄС не зможуть вчасно подати заявку. Залишається неясним і питання про те, що ж трапиться з людьми похилого віку та з уразливими групами населення, які можуть не знати про необхідності захистити свої права після Брексіту й у яких можуть виникнути труднощі із подачею електронних заявок.

Окрім напружених відносин з Міністерством внутрішніх справ, особи без статусу осілості ризикують зіткнутися з проблемами при працевлаштуванні або винаймання житла, оскільки роботодавці й орендодавці зобов’язані будуть перевіряти законність знаходження своїх працівників й орендарів на території країни.

Представник Міністерства внутрішніх справ заявив: «Громадяни ЄС – наші друзі, члени сім’ї та сусіди, ми хочемо, щоб вони й далі проживали у країні».

«Схема отримання статусу осілості – безкоштовний й простий спосіб для громадян ЄС отримати необхідний імміграційний статус у Великобританії».

«Ми вже отримали 2 мільйони заявок, ми шукаємо причини не для відмови, а для надання статусу, й громадяни ЄС мають подати відповідну заявку до грудня 2020 року».

«У нас є чітка позиція – при наявності вагомих причин недотримання встановленого терміну особам буде надана додаткова можливість подати заявку».

Якщо Вам необхідна юридична консультація, зв’яжіться із нами:

contact@sterling-law.co.uk

+44 7 305 966 531

Замовте консультацію тут.

Успішні справи.

ДОМРОБІТНИЦІ ВДАЛОСЯ ДОМОГТИСЯ ДОТРИМАННЯ РОБОТОДАВЦЕМ-МАНІПУЛЯТОРОМ СВОЇХ ТРУДОВИХ ПРАВ НАВІТЬ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ ТЕРМІНУ ДІЇ РОБОЧОЇ ВІЗИ

Відповідно до закону працівник не має права продовжувати трудову діяльність після закінчення терміну дії робочої візи. Нелегальна робота позбавляє особу права на подачу позову проти роботодавця про порушення умов трудового договору через нелегальний статус позивача.

Однак рішення у справі Okedina v Chikale [2019] EWCA Civ 1393 показує, що існують певні обставини, за яких від роботодавця може вимагатися виконання трудового договору навіть незважаючи на порушення працівником імміграційних правил.

Суть справи

Позивач, пані Чикале (Chikale), та відповідач, г-жа Окедіна (Okedina), є громадянками Малаві. Пані Чикале отримала візу терміном на півроку для роботи нянею у сім’ї відповідача. Однак позивач не знала, що її віза була видана на підставі неправдивої інформації, наданої пані Окедіною. Окрім того, відповідач дозволила позивачеві продовжити трудову діяльність навіть після закінчення терміну дії візи. Щомісячна ставка позивача становила 200 фунтів стерлінгів, й через декілька місяців пані Чикале попросила збільшити її, на що отримала відмову.

Рішення суду

Суд відхилив лінію захисту пані Окедіни, яка наполягала на нелегальному статусі своєї працівниці. Був прийнятий до уваги той факт, що заявник не знала, що працює у країні нелегально.

На жаль, часто у трудових відносинах переважує слово роботодавців, що призводить до експлуатації працівників, недотримання їх законних прав й торгівлі людьми.

Якщо Ви вважаєте, що Ваш роботодавець не дотримується Ваших трудових прав, зв’яжіться із нашими фахівцями. Sterling Law – юридична фірма у Лондоні, яка увійшла до списку Legal 500.

Зв’яжіться із нами:

contact@sterling-law.co.uk

+44 7 305 966 531

Забронюйте консультацію тут.

Більше успішних справ.

ФАХІВЦІ STERLING LAW ЗМУСИЛИ МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ ПЕРЕГЛЯНУТИ РІШЕННЯ ПРО ВІДМОВУ У ВИДАЧІ ПОСВІДКИ НА ПОСТІЙНЕ ПРОЖИВАННЯ НАШІЙ КЛІЄНТЦІ

Завдяки можливості вільно запросити інформацію нам вдалося дізнатися, що у 2018 році Верховний трибунал відхилив 900 із 1235 передач справ до апеляційних інстанцій, ініційованих Міністерством внутрішніх справ. Це означає, що 75% мігрантів й прохачів притулку у Великобританії піддаються сильному стресу через необхідність участі у тривалих й дорогих судових процесах.

Клієнтка, громадянка Росії, в’їхала до Сполученого Королівства за студентською візою у 2006 році й прожила у країні 13 років. Вона закінчила навчання, отримала докторську ступінь, а також вносила свій внесок у життя городян, старанно сплачуючи усі податки й беручи участь у добродійності.

У 2019 вона подала заявку на отримання посвідки на постійне проживання на підставі 10-річного періоду проживання у Британії. Однак Міністерство відмовило їй, заявивши, що з боку клієнтки мало місце порушення безперервності проживання у країні.

Жінка звернулася до Оксани Дем’янчук, юриста Sterling Law, щоб оскаржити рішення Міністерства у Трибуналі першого рівня (IAC).

Слухання було призначено, проте за два дні до передбачуваної дати представники Міністерства направили судді й нашій клієнтці листа, вказавши, що вони відкликають своє рішення із метою задовольнити її заявку.

Також у листі було зазначено, що:

«… Після розгляду пакету супровідних документів, наданого апелянтом, рішення державного секретаря щодо заявника визнано неприйнятним, заявку апелянта необхідно переглянути з метою задоволення»

На жаль, Міністерство вкрай рідко відкликає свої рішення, проте завдяки професійній роботі Оксани Дем’янчук та Майкла Картера під час підготовки пакету супровідних документів, представники Міністерства визнали попереднє рішення неприйнятним, й не знайшли іншого виходу, окрім як відкликати його.

Якщо у Вас виникли будь-які питання щодо імміграції, звертайтеся до Sterling Law – фірми, що увійшла до списку Legal 500 й спеціалізується на справах про імміграцію та правах людини. Ми пишаємося численними успішними справами й маємо намір продовжити допомагати клієнтам у майбутньому.

Зв’яжіться із нами та отримайте професійну консультацію.

Оксана Дем’янчук

Email: oksana@sterling-law.co.uk

Тел. 020 7822 8535

 

Майкл Картер

Email: michael@sterling-law.co.uk

Тел. 020 7822 8535

 

Або ж забронюйте консультацію тут.

Більше успішних справ.

ВИЧЕРПАННЯ ПРАВ НА АПЕЛЯЦІЮ – СІМ’Я НАРЕШТІ ОТРИМАЛА ПОСВІДКУ НА ПРОЖИВАННЯ НА ПІДСТАВІ ПРИВАТНОГО ТА СІМЕЙНОГО ЖИТТЯ У КРАЇНІ

Гадаю, кожного, хто клопоче про притулок, збентежить лист від суду, у якому йдеться про вичерпання прав на подачу апеляції. Після збору пакету супровідних документів, участі у незліченних судових слуханнях та оплати дорогих юридичних послуг у вас майже не залишається шансу отримати легальний статус у Великобританії. Вичерпання прав на апеляцію призведе до того, що Міністерство внутрішніх справ надалі буде вважати, що у вас немає більше прав на перебування у Сполученому Королівстві, й, як наслідок, змусить вас покинути країну.

Клієнти, сімейна пара, в’їхали на територію Великої Британії у 2001 році. У 2003 році Міністерство відхилило клопотання сім’ї про надання притулку, після чого вони отримали лист, у якому го йшлось, що у них більше немає підстав проживати у Сполученому Королівстві. Проте, представники Міністерства так і не змогли забезпечити депортацію сім’ї упродовж цілих 17 років!

Факти і рішення Міністерства

Клієнти клопотали про надання притулку у 2003 році й про посвідку на проживання у якості громадян ЄЕЗ у 2016 році. Усі їх заявки були відхилені без права на апеляцію. Намагаючись отримати легальний статус у країні, у 2019 році сім’я подала заявку посвідку на проживання на підставі приватного та сімейного життя відповідно до статті 8 ЄКПЛ. Однак і в цей раз Міністерство відповіло відмовою на тій підставі, що сім’я не може покладатися на статтю 8, оскільки «не зіткнеться із серйозними проблемами при інтеграції до суспільства вдома».

Представники Міністерства заявили, що:

  1. Батько сімейства – професійний будівельник, який має досвід роботи у будівельній фірмі у його країні походження. Відповідно, Міністерство припустило, що, з огляду на досвід роботи, йому не складно буде знайти роботу у рідній країні.
  2. Його дружина отримала спеціальність економіста у її країні походження. Міністерство зазначило, що вона зможе реінтегруватися до суспільства, оскільки раніше вже працювала бухгалтером та керівником магазину у рідній країні.
  3. Їх син із 2014 року страждає на хронічну депресію. Міністерство наполягало на тому, що він зможе отримати достатню медичну допомогу вдома.

Sterling Law та рішення суду

Однак фахівці Sterling Law стверджували, що у разі депортації сім’я зіткнеться із дуже серйозними проблемами при інтеграції до суспільства на батьківщині відповідно до статті 8 ЄКПЛ

Sterling Law стверджували, що:

  1. Батько сімейства не зможе знайти роботу, оскільки йому виповнилося вже 58 років. Незважаючи на навички, найчастіше роботодавці у його країні наймають будівельників, яким немає сорока років.
  2. Його дружині також буде важко знайти роботу. Незважаючи на її економічну освіту, вона не могла стежити за соціальними та економічними змінами, що мали місце у вдома з моменту її прибуття до Великобританії у 2001 році.
  3. Також існує ризик того, що після депортації психічне здоров’я сина може погіршитися, оскільки ставлення до депресії як захворювання у його країні та Великобританії суттєво різниться. У Росії депресія не розглядається як хвороба, на відміну від Великобританії, де цією недугою займаються лікарі та медичні працівники.
  4. Клієнти не мають сімейних зв’язків вдома. За 17-річний період проживання у Сполученому Королівстві вони встигли встановити нові зв’язки у країні й втратити зв’язки у країні походження.

Трибунал першого рівня відхилив усі заяви Міністерства внутрішніх справ. Суддя визнав, що клієнти ризикують зіткнутися зі значними соціальними та економічними труднощами при реінтеграції до суспільства.

Ми раді повідомити, що завдяки кропіткій роботі професіоналів Sterling Law сім’я нарешті може легально проживати у країні після 17 років невизначеності.

Якщо ви клопочете про отримання притулку або ж подаєте заявку на підставі прав людини, сміливо звертайтеся до Sterling Law – юридичної фірми, яка увійшла до списоку Legal 500 й має великий досвід роботи зі складними справами у сфері імміграції та захисту прав.

Зв’яжіться із нами та отримайте професійну консультацію.

Підготовлено Оксаною Дем’янчук.

oksana@sterling-law.co.uk

contact@sterling-law.co.uk

+44 020 7822 8535

+44 7 305 966 531

Ви можете забронювати консультацію тут.

 

 

 

ЧИ ЗАХИЩЕНІ МАТЕМАТИЧНІ РІВНЯННЯ АВТОРСЬКИМИ ПРАВАМИ? ЧИ ІСНУЮТЬ ПРАВОВІ НОРМИ, ЩО ЛЕГАЛІЗУЮТЬ ПРАВА АВТОРА НА ПОДІБНІ РІВНЯННЯ?

Математичні рівняння не захищаються авторськими правами, оскільки виводяться для загального користування. Використовувати авторські права у цьому випадку було б несправедливо, оскільки це призвело б до створення монополії. Окрім того, це суттєво обмежило б вільний потік інформації, оскільки користуватися цими рівняннями змогли б тільки власники авторських прав. Кожна людина повинна мати можливість використовувати математичні рівняння для особистих або ділових цілей.

Закон надає творцям літературних, драматичних, музичних, художніх творів, звукозаписів, телепередач, фільмів, а також друкарського оформлення книг право контролювати способи використання створених матеріалів. Однак важливо розуміти, що можна надихатися формою вираження, але не самою ідеєю вираження. На жаль, часто дуже складно відокремити ідею і від її вираження. Якщо вираження невіддільні від ідей, вони не можуть захищатися авторськими правами.

Таким чином, якщо ви хочете написати підручник із математики, ви можете використовувати доступні математичні рівняння. Проте, слід бути вкрай обережним при використанні особистих діаграм та ілюстрацій, оскільки вони захищені авторськими правами. Додавання подібних компонентів може призвести до відповідальності згідно із законом про авторське право.

У справі Eastern Book Company & Ors v. D.B. Modak & Anr суд встановив два критерії оцінки нетривіальності:

  1. Особиста кропітка праця при створенні; й
  2. Трохи креативності.

Якщо робота їм відповідає, вона визнається «оригінальною» й підпадає під авторські права.

Зв’яжіться із нами та отримайте професійну консультацію.

Підготовлено Катериною Пазняк

contact@sterling-law.co.uk

Ви можете забронювати консультацію тут.

 

ВЕРХОВНИЙ ТРИБУНАЛ ПОСТАНОВИВ, ЩО ТЮРЕМНЕ УВ’ЯЗНЕННЯ НЕ ПОРУШУЄ ПРОЦЕС ІНТЕГРАЦІЇ ГРОМАДЯН ЄЕЗ ДО СУСПІЛЬСТВА ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

В останні час громадяни ЄЕЗ все більше цікавляться питанням захисту прав, наданих їм відповідними правилами ЄС. На жаль, рішення Суду Європейського Союзу (CJEU) та внутрішнє законодавство не здатні дати чіткого роз’яснення щодо цього питання. Також незрозумілий статус й тих, хто шукає захисту від депортації із приймаючої держави-члена ЄС через наявність судимості.

Однак недавнє рішення Верховного трибуналу все ж зуміло пролити світло на питання про те, чи зможе факт наявності у особи судимості переважити факт безперервного проживання у країні упродовж 10 років відповідно до Директиви про права громадян Союзу (Citizen Directive), й, як наслідок, позбавити заявника права на посилений захист від депортації.

Факти

Апелянт, громадянин Польщі, в’їхав на територію Великобританії ще у 2007 й прожив у країні більше одинадцяти років. Однак 5 липня 2018 року було винесено рішення про його депортацію. Причиною тому послужили шість судимостей за водіння у нетверезому вигляді в період між 5 вересня 2011 року та 18 травня 2018 року. Три рази він відбував покарання у в’язниці. В цілому він отримав 280 днів позбавлення волі, проте провів в ув’язненні лише 123 дні.

Судді мали вирішити, чи порушує термін тюремного ув’язнення апелянта (123 дня) безперервне проживання у Сполученому Королівстві, й, як наслідок, чи позбавляється апелянт права на посилений захист відповідно до Правила 27(4) Іммиграційних правил (громадяни ЕЄЗ) 2016.

Рішення Трибуналу першого рівня

Апелянт оскаржив наказ про депортацію у Трибуналі першого рівня.

На жаль, суддя відхилив апеляцію чоловіка.

Суддя покладався на прецедент Warsame v Secretary of State for the Home Department, згідно із яким період тюремного ув’язнення не береться до уваги при підрахунку загальної тривалості проживання у країні, окрім того, ув’язнення порушує безперервність проживання відповідно до правила 27 (4).

У нашому випадку на момент свого першого тюремного терміну (28 лютого 2016 року) апелянт прожив у Великобританії менше десяти років. Однак якби термін проживання у країні склав 10 років, йому також необхідно було б довести, що процес інтеграції до суспільства Сполученого королівства не був порушений цим тюремним ув’язненням.

Апелянт отримав право на постійне проживання у березні 2015 року, відповідно, йому був наданий захист від депортації середнього рівня відповідно до правила 27 (3), а це означає, що наказ про депортацію повинен виноситися лише у разі серйозної загрози для державної політики      й громадської безпеки.

Апеляція й рішення Верховного трибуналу

Чоловік оскаржив рішення Трибуналу першого рівня на підставі правової помилки.

Він стверджував, що має право на найвищий рівень захисту від депортації відповідно до правила 27 (4) (а).

Було заявлено, що апелянтові зовсім не потрібен був 10-річний стаж безперервного проживання у країні до своєї першої судимості. Йому лише необхідно було підтвердити активну інтеграцію до суспільства упродовж наявних дев’яти років, що передували тюремному ув’язненню. Суд зобов’язаний був з’ясувати, чи є періоди позбавлення волі (123 дня фактичного тюремного ув’язнення) достатніми для порушення безперервності проживання (що перевищує 10 років) на дату винесення відповідного рішення.

Верховний трибунал задовольнив апеляцію.

Верховний трибунал постановив, що у цьому випадку слід покладатися не на Warsame, а на B v Land BadenWurttemberg (C-316/16) and Secretary of State for the Home Department v Vomero (C‑424/16) й встановив, що:

  • Трибунал першого рівня помилково зробив акцент на повному періоді тюремного ув’язнення (280 днів) замість фактичного часу, проведеного у в’язниці (123 дня).
  • У справі Baden-Wüttermberg and Vomero чітко вказано, що при ухваленні рішення про те, чи має апелянт право на посилений захист, повинна бути проведена загальна оцінка ступеню його інтеграції до суспільства Великобританії. Окрім того, тюремне ув’язнення не несе за собою автоматичне переривання процесу інтеграції.

Верховний трибунал провів загальну оцінку ступеню інтеграції заявника до суспільства країни. Були взяті до уваги:

  1. Використання договірних прав
  2. Період проживання у Великобританії
  3. Характер та серйозність правопорушень
  4. Протиправна поведінка
  5. Обставини, при яких було скоєно злочин
  6. Термін позбавлення волі
  7. Докази того, що він зрозумів усю серйозність скоєного

Прийнявши до уваги перераховані вище фактори, Верховний трибунал постановив, що тюремний термін апелянта у 123 дня, а також його протиправна поведінка є недостатньою підставою для припинення інтеграції до суспільства Великобританії, відповідно, твердження про те, що він порушив безперервність проживання у країні, є хибним.

Верховний трибунал встановив, що апелянт має право на посилений захист від депортації, а його судимості не несуть загрози громадському порядку.

Висновок

Ця справа внесла деяку ясність у визначення прав громадянина ЄЕЗ відповідно до Директиви про права громадян Союзу (Citizen Directive). Вона послужить яскравим прецедентом для інших справ, що стосуються порушення процесу інтеграції громадян ЄЕЗ до суспільства Великобританії. Прийнявши до уваги характер й серйозність злочину, вчиненого апелянтом, Трибунал постановив, що кілька місяців тюремного ув’язнення є недостатньою підставою для позбавлення його права на посилений захист, передбачений відповідною Директивою.

Потрапили в аналогічну ситуацію? Забронюйте консультацію тут.

Ви також можете зв’язатися із нами, написавши на пошту:

contact@sterling-law.co.uk

+44 020 7822 8535

+44 7 305 966 531

Більше успішних справ.