Автор: Zhanna Koval

ЗАЯВКИ НА ПІДСТАВІ ТРИВАЛОГО ПРОЖИВАННЯ: ПЕРІОДИ НЕЗАКОННОГО ПЕРЕБУВАННЯ У КРАЇНІ

Імміграційні правила, що стосуються тривалого проживання, передбачають, що особи, які законно й безперервно проживали у Великій Британії упродовж останніх 10 років, мають право подати заявку на отримання посвідки на постійне проживання.

Однак виникає питання: що робити, якщо заявник не завжди знаходився у країні на законних підставах?

Імміграційні правила говорять:

276B. Вимоги, яким повинен відповідати заявник для отримання посвідки на постійне проживання на підставі тривалого проживання у Сполученому Королівстві, полягають у наступному:

(i) (a) він (вона) безперевно і законно проживає у Сполученому Королівстві не менше 10 років.

[…]

(v) заявник не повинен знаходитись у Великобританії незаконно, порушуючи імміграційне законодавство, за винятком випадків, коли застосовується параграф 39E цих Правил, будь-який поточний період незаконного перебування не буде враховуватися. Будь-який попередній період незаконного перебування між посвідками на проживання також не враховуватиметься, якщо:

(a) попередня заявка була подана до 24 листопада 2016 року й упродовж 28 днів після закінчення терміну законного перебування; або

(b) додаткова заявка була подана 24 листопада 2016 року або після цієї дати й застосовувався пункт 39E цих Правил.

Згідно із матеріалами справи R (Ahmed) v Secretary of State for the Home Department [2019] EWCA Civ 1070 заявники незаконно перебували у країні у період між законними посвідками на проживання упродовж їх 10-річного кваліфікаційного періоду. Апеляційний суд постановив, що застосування параграфа 39E, а саме 14-денного або 28-денного додаткового періоду, не робить перебування особи у країні в ці періоди законним. Отже, не варто покладатися на подібні періоди проживання при подачі заявки на отримання посвідки на постійне проживання відповідно до положень про тривале проживання пункту 276 B Імміграційних правил.

По суті, це означає, що, якщо у заявника є період незаконного перебування у країні упродовж 10-річного кваліфікаційного періоду, навіть якщо це перебування дозволено параграфом 39E, заявка все одно буде відхилена.

Однак це рішення Апеляційного суду суперечить інструкції Міністерства внутрішніх справ про тривале проживання, де говориться:

Ви можете задовольнити заявку, якщо заявник:

  • має короткострокові перерви у законному проживанні через несвоєчасне подання попередніх заявок, тривалістю не більше 28 календарних днів до 24 листопада 2016 р .;
  • має короткострокові перерви у законному проживанні, починаючи із 24 листопада 2016, але посвідка на проживання була видана відповідно до пункту 39E Імміграційних правил;
  • відповідає усім іншим вимогам для заявки на підставі законного проживання

Це вносить певну плутанину у тлумачення пункту 276B.

На щастя, у справі Hoque & Ors v. SSHD [2020] EWCA Civ +1357 Апеляційний суд все таки дав деякі довгоочікувані роз’яснення. У кожного із заявників був період перерви упродовж їх 10-річного кваліфікаційного періоду, й до них застосовувався пункт 39E.

Апеляційний суд постановив, що рішення у справі Masum Ahmed щодо перерв у законному проживанні у минулому було необґрунтованим [40]. У цьому випадку Апеляційний суд частково покладався на інструкцію від Державного секретаря (посилаючись на справу Pokhriyal v SSHD [2013] EWCA Civ 1 568, яка надала можливість покладатися на інструкцію у тих випадках, коли формулювання правил неоднозначне).

Апеляційний суд піддав критиці плутанину у Правилах у пункті 59 рішення:

В останні роки суду дуже часто доводилося розглядати апеляції, пов’язані із труднощами у розумінні Імміграційних правил. Почасти це є результатом їх складної структури й специфічних правил тлумачення, однак іноді причина просто полягає у незрозумілих формулюваннях і/або структурах конкретних положень. Цей випадок – яскравий тому приклад. Труднощі прийняття рішення про те, якими мають бути наслідки застосування параграфа 276B (v), підтверджується не тільки фактом того, що сам Суд не може дійти до одноголосного рішення, а й тим, що усі три члена дотримуються іншої точки зору, ніж та, яка була досягнута іншим складом у справі Masum Ahmed. Окрім того, Держсекретар спочатку хотіла відстояти рішення у справі Masum Ahmed – всупереч її власній інструкції – але, як ми бачили, незадовго до слухання змінила свою думку. (Це ілюструє також іншу проблему, далеко не унікальну – схоже, у Міністерства внутрішніх справ немає надійного механізму досягнення продуманої й послідовної позиції щодо того, як слід розуміти його власні правила.) Звичайно, не можна уникнути помилок у трактуванні будь-якого складного законодавчого акту, або ж псевдозаконодавчого акту; але повинен сказати, що подібні проблеми виникають дуже часто. Результатом поганої розробки є плутанина й непевність як для тих, хто підпорядковується Правилам, так і для тих, хто повинен їх застосовувати, й, як наслідок, збільшення кількості апеляцій. Державний секретар вже зробила перший крок до поліпшення ситуації, попросивши Комісію по законодавству доповісти про спрощення Імміграційних правил, і я сподіваюся, що згідно з цими рекомендаціями будуть вжиті заходи. Але проблема лежить набагато глибше, ніж структура й подача, і я сподіваюся, що будуть також продумані заходи щодо поліпшення загальної якості формулювання Правил.

ВІДМОВА ВІД ГРОМАДЯНСТВА США Й ПОДАТКОВІ НАСЛІДКИ

Громадянство США завжди вважалося привілеєм. Країна, створена іммігрантами, завжди надавала чудові можливості для підприємців й була одним із найбажаніших пунктів призначення. Але, незважаючи на це, у сучасному світі жорсткої фіскальної політики й прозорості податків все більша кількість громадян США вирішує відмовитися від свого громадянства з податкових причин.

Незважаючи на найвищий у світі збір за відмову від громадянства, що становить 2350 доларів, й можливі податкові наслідки, щороку близько 7000 громадян США вирішують відмовитися від свого громадянства. Ця цифра неухильно збільшується починаючи із 2010 року, коли набув чинності Закон про оподаткування іноземних рахунків (Foreign Account Tax Compliance Act, FATCA).

Згідно із законодавством США, з усіх громадян країни й легальних постійних резидентів (із грін-картою) стягується федеральний прибутковий податок (federal income tax) незалежно від їх місцезнаходження, місця проживання, місця фактичного проживання й джерела доходу. Законодавство США визначає усіх цих людей як жителів США. Усі жителі США повинні подавати щорічну податкову декларацію, навіть якщо вони постійно проживають й отримують дохід у іншій країні й не отримують доходу у США. США та Еритрея є єдиними країнами у світі, які накладають такі екстериторіальні податкові зобов’язання на своїх громадян.

Більшість жителів США, які живуть й платять податки за межами США, використовують пільги з іноземного податку. Це означає, що вони платять звичайний податок у країні фактичного проживання, й у випадках, коли ставка податку у США на цей вид доходу вище, вони також повинні сплатити цю різницю у США. Іншими словами, вони завжди повинні платити податок, принаймні, згідно федеральних ставок США. У разі, якщо у країні фактичного проживання податок вище, ніж у США, вони втрачають цю суму переплаченого податку. Однак пільги можна перенести. Окрім того, важливо, щоб пільги із іноземного податку взагалі не могли використовуватися для сплати податків у деяких країнах, на які поширюються санкції, зазначені у розділі 901 (J) Податкового законодавства США, що на даний час включає у себе Іран, Північну Корею, Судан, Сирію і, за деякими винятками, Лівію.

Особливий режим оподаткування доходів експатріантів у США

Особливий податковий режим діє для нерезидентів у разі, коли фізична особа емігрує зі Сполучених Штатів, відмовляючись від свого громадянства або статусу постійного резидента США. Якщо це робиться із метою уникнути сплати податків, також застосовується й особливий режим оподаткування доходів експатріантів.

Щоб бути постійним резидентом США для цілей оподаткування експатріантів у США, іноземна фізична особа повинна бути легальним постійним резидентом США (громадянином США) й мати цей статус (грін-карту) упродовж 8 з останніх 15 податкових років.

Однак особливий податковий режим не застосовується до іноземних громадян, які були податковими резидентами США у рамках Тесту довгострокового перебування (substantial presence test), що триває 183 дні. Дата закінчення перебування у США для цієї групи громадян визначається звичайними правилами податкового резидентства. Це стосується іноземних студентів або робочих, які проводять кілька років у США за студентською або робочої візами й залишають країну, не отримавши грін-карту.

У чинному законодавстві США є два винятки, що дозволяють громадянам США уникати особливого режиму:

  1. Фізична особа стає громадянином США й громадянином іншої країни при народженні й як і раніше має громадянство іншої країни, на даний час є податковим резидентом цієї країни, й була резидентом США не більше 10 податкових років протягом попередніх 15 податкових років, або
  2. Громадянин США відмовляється від громадянства США до досягнення 18 із половиною років і є резидентом США не більше 10 податкових років до дати відмови.

Тест на ухилення від сплати податків (Tax Avoidance Test)

Для прийняття рішення про можливість застосування особливого режиму оподаткування доходів експатріантів у законодавстві США існує спеціальний тест на ухилення від сплати податків. Тест складається з трьох умов, й, якщо будь-яка з них може бути застосовна, вважається, що експатріація була здійснена із метою уникнути сплати податків у США, й ця особа отримує статус «експатріанту, що підпадає під дію» (covered expatriate).

Перша умова виконується, коли власні кошти фізичної особи на дату експатріації або припинення проживання дорівнюють або перевищують 2 мільйони доларів США.

Друга умова виконується, коли загальна сума податку, що підлягає виплаті у США за останні п’ять податкових років, що передують податковому року експатріації або припинення проживання, для фізичних осіб, що виїжджають за кордон у 2018 році, дорівнює або перевищує 165 000 доларів США. Це означає, що у 2018 році середня сума буде розрахована за 2017-2013 податкові роки. Поріг щорічно збільшується відповідно до інфляції, усі дані також публікуються щорічно.

Остання умова − фізична особа не може підтвердити повне дотримання усіх федеральних податкових зобов’язань США упродовж п’яти років, що передують даті експатріації або припинення проживання. Іншими словами, якщо фізична особа помилково або навмисно не розкриває податковому органу США будь-який дохід або банківський рахунок за межами США, це автоматично робить його «експатріантом, що підпадає під дію». Також застосовуються додаткові санкції.

Податок для експатріантів, що коригується по ринку, накладається на «експатріантів, що підпадають під дію» наступним чином: якщо всі активи й майно фізичної особи продані за їх справедливою ринковою вартістю за день до того дня, коли він/вона відмовляється від громадянства або статусу постійного резидента, відповідний дохід або збиток обкладаються федеральним прибутковим податком США для нерезидентів. Цей дохід складає оподатковувану суму й оподатковується за ставкою 30%.

У випадках, коли резидент США володів будь-якої нерухомістю до дати отримання статусу резидента США, така власність не може бути оцінена нижче її справедливої ​​ринкової вартості на дату отримання статусу резидента США.

Оподатковуваний дохід може бути зменшений на неоподатковуваний мінімум у розмірі 699 000 доларів США за 2017 й 711 000 доларів США за 2018 податковий рік. Цей мінімум може змінюватися щорічно залежно від рівня інфляції.

Важливо відзначити, що громадяни й резиденти США, які отримують будь-які подарунки або вступають у заповіт від експатріантів із США, або ж які не пройшли тест на ухилення від сплати податків, зобов’язані сплатити податок на вартість таких подарунків або заповіданого майна за вищою ставкою податку на спадщину або дарування на дату отримання. Деякі подарунки й заповідане майно звільнені від податків, наприклад, подарунки урядовим й благодійним організаціям. Подарунки між чоловіком/дружиною-громадянином(кою) США й чоловіком/дружиною-громадянином(кою) іншої країни також підпадають під річне відрахування із податку на дарування у розмірі 152 000 доларів США станом на 2018 рік. Окрім того, подарунок не обкладається податком, якщо його вартість не перевищує річне відрахування із податку на дарування у США. Річне відрахування із податку на дарування на 2018 рік становить 15 000 доларів США.

Поправка Ріда (Reed Amendment)

Поправка Ріда була додана до Закону США про імміграцію та громадянство у 1996 році, щоб заборонити повторний в’їзд у США колишніх громадян, що офіційно відмовилися від свого громадянства й які, за рішенням Генерального прокурора, вважаються такими, що відмовилися від свого громадянства із метою ухилення від оподаткування. Автором поправки був сенатор від Демократичної партії Род-Айленда Джек Рід (Jack Reed).

Поправка була в основному націлена на багатих американців, які бажали переселитися із США, перестати бути платниками податків, а потім час від часу відвідувати США, не сплачуючи жодних податків. Тягар доказу ухилення від сплати податків лежить на уряді США й ніяк не пов’язаний із тестом на ухилення від сплати податків IRS, описаним вище.

Якщо Міністерство внутрішньої безпеки (Department of Homeland Security) визначить, що відмова мотивована ухиленням від сплати податків, людина буде визнана такаю, що не допускається для в’їзду до Сполучених Штатів відповідно до Закону про імміграцію та громадянство. Однак уряд США не видав ніяких постанов про те, як цей закон повинен застосовуватися на практиці. За даними Міністерства внутрішньої безпеки, цей закон застосовувався тільки двічі з моменту його прийняття у 2002 й 2015 роках, і тільки двом колишнім громадянам США було відмовлено у в’їзді до США. Більш того, остання справа було скасована, коли адвокат колишнього громадянина США представив юридичне обґрунтування до Митно-прикордонної служби США.

Якщо у вас є питання про відмову від громадянства США й податкові наслідки, зв’яжіться з Ігорем:

Igor Persidskiy

Associate

igor@sterling-law.co.uk

+44 20 7822 8535

ТРИВАЛА ВІДСУТНІСТЬ У ВЕЛИКОБРИТАНІЇ МОЖЕ НЕГАТИВНО ПОЗНАЧИТИСЯ НА ВАШОМУ ПОПЕРЕДНЬОМУ СТАТУСІ (PRE-SETTLED STATUS)

Для більшості людей Схема отримання громадянами ЄС статусу осілості здається чесною та простою. Однак плутанина із дозволеним терміном відсутності у країні, найімовірніше, створить проблеми для деяких жителів Європи у майбутньому.

Зокрема, особи, які мають попередній статус, обов’язково повинні знати правила відсутності у країні. Як правило, якщо вони знаходяться за межами Великобританії понад шість місяців упродовж будь-якого 12-місячного періоду упродовж п’яти років, тобто упродовж необхідного терміну для отримання права на статус осілості, їм доводиться починати 5-річний відлік заново. А якщо вони повернуться до Великобританії після 31 грудня 2020 року, вони можуть повністю втратити право на отримання статусу осілості.

Відсутність у країні й Схема отримання громадянами ЄС статусу осілості

Громадяни ЄС та члени їх сімей мають право на отримання статусу осілості після завершення «безперервного встановленого терміну проживання упродовж п’яти років» у Великобританії. Особи, які проживають у Сполученому Королівстві менше п’яти років, мають право на отримання попереднього статусу й можуть отримати статус осілості після досягнення п’яти років.

«Безперервний встановлений термін» визначається у Додатку ЄС (Appendix EU) до Імміграційних правил (нормативне джерело Схеми отримання статусу осілості) як період проживання у країні, що почався до 23:00 31 грудня 2020 року й не порушується однією із наведених нижче умов:

  1. Відсутність(і) у Великобританії понад шість місяців упродовж будь-якого 12-місячного періоду, за деякими винятками, описаними нижче.
  2. Тюремний вирок
  3. Рішення або наказ про депортацію, заборону на в’їзд або висилку (у найзагальніших рисах)

Підрахунок тривалості відсутності

Варто відзначити, що шестимісячний ліміт не обмежується лише одним випадком тривалої відсутності в Великобританії. Сюди також можна віднести кілька поїздок загальною тривалістю у шість місяців.

Окрім того, правила відносяться до відсутності(ей) упродовж «будь-якого 12-місячного періоду». Простіше кажучи, Міністерство внутрішніх справ (Home Office) не стежитиме за вашими поїздками упродовж календарного року. Замість цього буде враховуватися «безперервний» період у 12 місяців, який «обнуляється» при кожній поїздці. Це означає, що кандидатам, які часто подорожують, потрібно буде уважно стежити за своїми поїздками.

Однак подібні правила мають відношення тільки до «безперервного встановленого терміну». Після закінчення п’ятирічного встановленого терміну заявник може втратити право на отримання статусу осілості тільки у тому випадку, якщо він/вона проведе п’ять або більше років за межами Великобританії (так звані «непередбачені обставини»).

Що стосується тривалості місяця, то характеристику цьому терміну не дають ні Доповнення ЄС, ні Імміграційні правила у цілому, ні положення для громадян ЄС щодо періоду до Брексіту Імміграційних правил (Європейська економічна зона) 2016 року.

Однак тут нам можуть допомогти правила подачі інших заявок. Наприклад, у разі подачі заявки на отримання безстрокової посвідки на проживання інструкція Міністерства внутрішніх справ визначає місяць як «30 календарних днів». Це означає, що шість місяців рівні 180 дням (таке ж правило застосовується й до заявок на отримання безстрокової посвідки на проживання у категоріях Tier 2 (Загальна) й Tier 1 (Інвестор)). Наші фахівці настійно рекомендують заявникам не перевищувати ліміт у 180 днів.

При підрахунку слід пам’ятати, що враховується тільки цілий день відсутності у Великобританії. Якщо ви покинете Великобританію 2 березня й повернетеся 3 березня, це не буде вважатися відсутністю. Якщо ж ви повернетеся 4 березня, зарахується один день відсутності. Окрім того, вам не потрібно вказувати точні дати поїздки у заявці на участь у Схемі отримання статусу осілості, однак заявникам необхідно самостійно підтвердити, що вони провели не більше шести місяців за межами Сполученого Королівства упродовж будь-якого 12-місячного періоду. Не дивлячись на досить м’який підхід до відсутності у країні, не варто забувати, що необхідно бути чесним із представниками Міністерства внутрішніх справ, адже у них є список поїздок, у яких використовувався сервіс eGates, а також штампи у вашому паспорті.

Винятки із правила шести місяців

За певних обставин уряд допускає деяке послаблення правила шести місяців:

  • обов’язкова військова служба;
  • відрядження;
  • Королівська служба (сюди входить й партнер або дитина, що супроводжує таку людину);
  • робота у морських районах Великобританії

Окрім того, заявникам дозволяється «один період відсутності», що не перевищує 12 місяців, «з серйозної причини, такої як вагітність, пологи, серйозне захворювання, навчання, професійна підготовка або відрядження за кордон». У певних випадках до серйозних причин також можна віднести й догляд за невиліковно хворими батьками. Звичайно, у всіх випадках потрібно представити докази причин відсутності: медичну карту, лист від роботодавця або підтвердження університетом навчання за кордоном.

Перевищення ліміту

Відсутність(і) у країні понад шість місяців, що не підпадає не під одне із винятків, порушує «безперервний встановлений термін». Іншими словами, з дати повернення людини до Великобританії починається новий безперервний встановлений термін. Однак це зовсім не означає, що цій особі необхідно залишити Великобританію або що термін дії його/її попереднього статусу підійшов до кінця. Попередній статус втрачає свою силу тільки через два роки відсутності у Сполученому Королівстві (розділ 13(4)(a) Імміграційного указу (дозвіл на в’їзд й посвідка на проживання): якщо особа із попередніми статусом знаходилася за межами Сполученого Королівства упродовж безперервного періоду понад два роки … дійсна на той момент посвідка на проживання (якщо вона обмежена) після цього закінчується.

Ми не можемо не відзначити, що людині, яка перервала безперервний встановлений термін, необхідно повторно подати заявку на отримання попереднього статусу після повернення до країни, щоб переконатися, що він/вона може згодом отримати статус осілості. Це пов’язано із тим, що попередній статус не можна відновити або продовжити, тому у цієї людини буде відсутній безперервний п’ятирічний період проживання, необхідний для отримання статусу осілості.

Підсумок

  1. Громадяни ЄС й члени їх сімей мають право на отримання статусу осілості після «безперервного встановленого терміну» проживання у країні упродовж п’яти років.
  2. «Безперервний встановлений термін» переривається через відсутність(і) понад шість місяців упродовж безперервного 12-місячного періоду (якщо відсутність не підпадає під один із перерахованих вище винятків).
  3. Попередній статус триває максимум п’ять років. Якщо особи, які мають попередній статус, переривають своє постійне проживання, але повертаються до Великобританії до 31 грудня 2020 року, вони повинні подати нову заявку на отримання попереднього статусу, що дозволить їм закрити «безперервний встановлений термін» у п’ять років, необхідний для отримання статусу осілості .
  4. Попередній статус втрачає силу тільки через два роки відсутності у Великобританії.
  5. Право на перехід із попереднього статусу на статус осілості втрачається, якщо людина перервала безперервний встановлений термін проживання у країні й повернулася до Великобританії після 31 грудня 2020 року.
  6. Після завершення «безперервного встановленого терміну» у п’ять років, кандидат може провести до п’яти років за межами Великобританії, не втрачаючи права подавати заявку на отримання статусу осілості.

Наші фахівці рекомендують підходити вкрай обережно до правила відсутності у країні. Якщо у вас виникли питання, звертайтеся до нас:

contact@sterling-law.co.uk

020 7822 85 35

07 305 966 531

ПОДОРОЖІ ПІД ЧАС COVID-19: ТРАНСПОРТНИЙ КОРИДОР

Епідемія COVID-19 породила відчуття невизначеності в серцях багатьох мандрівників. Зміна політики щодо поїздок із Франції та Нідерландів показує, що рішення про обмеження на поїздки може бути прийнято практично відразу.

Ця стаття покликана не тільки надати перелік доступних транспортних коридорів, а й застерегти від можливих складнощів під час поїздки.

Що ж таке транспортний коридор?

Транспортний коридор (також відомий як повітряний міст) − це взаємна угода між двома країнами, що дозволяє пересуватися із країни в країну без необхідності дотримання двотижневого карантину. Такі коридори перебувають під постійним контролем уряду. Будь-яка країна, в якій буде виявлено зростання числа випадків інфікування, ризикує бути виключеною їх списку країн із транспортними коридорами.

Сайт уряду наводить такий перелік країн, що мають транспортні коридори (станом на 14 серпня 2020 року):

  • Акротірі і Декелія
  • Ангілья
  • Антигуа і Барбуда
  • Австралія
  • Австрія
  • Барбадос
  • Бермуди
  • Бонайре, Сент-Естатіус і Саба
  • Британська антарктична територія
  • Британська територія в Індійському океані
  • Бруней (розміщений 11 серпня – якщо ви прибули до Англії з Брунею до 11 серпня, вам потрібно буде піти на самоізоляцію)
  • Кайманові острови
  • Нормандські острови
  • Хорватія
  • Кюрасао
  • Кіпр
  • Чеська Республіка
  • Данія
  • Домініка
  • Естонія
  • Фолклендські острови
  • Фарерські острови
  • Фіджі
  • Фінляндія
  • Французька Полінезія
  • Гібралтар
  • Німеччина
  • Греція
  • Гренландія
  • Гренада
  • Гваделупа
  • Гонконг
  • Угорщина
  • Ісландія
  • Ірландія
  • Острів Мен
  • Італія
  • Ямайка
  • Японія
  • Латвія
  • Ліхтенштейн
  • Литва
  • Макао (Макао)
  • Малайзія (додана 11 серпня – якщо ви прибули до Англії з Малайзії до 11 серпня, вам потрібно буде піти на самоізоляцію)
  • Маврикій
  • Монтсеррат
  • Нова Каледонія
  • Нова Зеландія
  • Норвегія
  • Острови Піткерн, Хендерсон, Дьюс і Оено
  • Польща
  • Реюньйон
  • Сан-Марино
  • Сейшельські острови
  • Словаччина
  • Словенія
  • Південна Корея
  • Південна Георгія і Південні Сандвічеві острови
  • Сен-Бартелемі
  • острів Святої Єлени, Вознесіння і Трістан-да-Кунья
  • Сент-Кітс і Невіс
  • Сент-Люсія
  • Сен-П’єр і Мікелон
  • Сент-Вінсент і Гренадіни
  • Швейцарія
  • Тайвань
  • Трінідад і Тобаго
  • Туреччина
  • Місто-держава Ватикан
  • В’єтнам

Що, якщо людина побувала як у країні з переліку, так й у країні, яка не входить до вищенаведеного переліку?

Якщо ви з країни, яка не увійшла до переліку, вирушили до країни, що увійшла до переліку, слід виходити із кількості днів, проведених у цих країнах. Наприклад, якщо ви провели 7 днів у країні, яка не включена до переліку, й 7 днів у країні, включеної до переліку, вам доведеться відправитися на самоізоляцію у Англії на 7 днів, тому що 7 із 14 днів ви вже провели у країні, що входить у цей перелік.

Що таке самоізоляція?

Самоізоляція − заборона на залишення місця проживання у Великобританії упродовж перших двох тижнів після прибуття до країни. Вам слід (згідно із сайтом уряду):

«Не приймати гостей, у тому числі друзів й родичів, якщо тільки вони не надають вам життєво необхідну допомогу. Єдині особи, із якими ви можете взаємодіяти, це ті, хто подорожував разом із вами, або ж ті, з ким ви проживаєте.

Вам не можна ходити на роботу, відвідувати школу або громадські місця. Не варто ходити за покупками. Якщо вам потрібна допомога в покупці продуктів, інших речей або ліків, вам слід попросити про це друзів або родичів, або ж замовити доставку.

У Сполученому Королівстві вам дозволяється займатися спортом тільки вдома або у своєму дворі. Вам не можна виходити із дому, щоб вигуляти собаку. У цьому випадку вам слід звернутися за допомогою до друзів або родичів.

Якщо вам необхідна допомога в покупці продуктів, ліків, або ж телефонна підтримка, ви також можете звернутися у добровільні служби оперативного реагування NHS (Volunteer Responders). Вам потрібно просто зателефонувати 0808 196 3646 (з 8:00 до 20:00). Вам доступна як разова допомога, так й допомога на регулярній основі під час самоізоляції.

В Англії вам дозволяється залишати своє житло тільки за певних обставин:

  • вам потрібна термінова медична допомога (або ж ваш лікар порадив вам звернутися за медичною допомогою);
  • вам необхідно отримати предмети першої необхідності, наприклад, їжу й ліки, проте тільки у виняткових обставинах, наприклад, коли ви не можете організувати їх доставку;
  • вам необхідно звернутися у основні державні служби, наприклад, у соціальну службу, або ж службу з надання підтримки потерпілим, але тільки у виняткових обставинах;
  • вам потрібно бути присутнім на похоронах члена сім’ї або партнера;
  • вам необхідно відвідати вмираючого або тяжкохворого члена сім’ї або партнера;
  • вам необхідно виконати юридичне зобов’язання, наприклад, взяти участь у судовому розгляді;
  • виникла надзвичайна ситуація

Ви не маєте права змінювати місце самоізоляції, за винятком ряду обставин:

  • згідно юридичного зобов’язання від вас вимагається зміна адреси, наприклад, якщо ви є дитиною, батьки якої живуть окремо, й вам необхідно переміщатися між будинками у рамках угоди про спільну опіку;
  • вам необхідно переночувати у іншому місці перед поїздкою у місце, де ви будете самоізолюватись упродовж 14 днів;
  • виникла надзвичайна ситуація

У подібних випадках ви повинні надати повну інформацію про кожну адресу, за якою ви маєте намір самоізолюватись, заповнивши спеціальну форму для відстеження місцезнаходження осіб, що в’їхали до країни (public health passenger locator form). У тому випадку, коли у виняткових обставинах ви не можете залишатися там, де зупинилися по приїзду, ви повинні якомога швидше оновити дану форму».

Висновок

Транспортні коридори змінюються щодня. Якщо ви плануєте вирушити у відпустку, ми рекомендуємо вам частіше звірятися з інформацією на сайті уряду, щоб уникнути непотрібних складнощів.

НАЙМ ПРАЦІВНИКІВ ІЗ ЄС ПІСЛЯ БРЕКЗІТУ

Останнім часом Міністерство внутрішніх справ (Home Office) усе частіше відмовляє заявникам, що бажають залучитися до Схеми отримання статусу осідлості (EU settlement scheme). Станом на червень 2020 року було подано 3,71 мільйона заявок. У травні 2020 року Міністерство внутрішніх справ відхилило 900 заявок, а у червні 2020 року було відхилено 1400 заявок.

Варто відзначити, що багато британських роботодавців наймають значну кількість співробітників із ЄС. Якщо ці співробітники втратять дозвіл на роботу у Великобританії, роботодавці можуть понести великі витрати. Відзначимо, що чим раніше ваші співробітники подадуть заявку, тим більше часу у них буде на повторну подачу у разі її відхилення. Однак, якщо співробітники будуть чекати дедлайну 30 червня 2021 року, вони ризикують втратити дозвіл на роботу у Сполученому Королівстві, до того ж вони не зможуть повторно подати заявку. Зверніть увагу на те, що зараз процес розгляду заявок займає більше часу через пандемію COVID-19.

Якщо співробітники не пред’являть дійсний дозвіл на роботу у Великобританії після закінчення вказаного дедлайну, вони ризикують бути звільненими. Це, у свою чергу, може стати проблемою не тільки для самих співробітників, але й для роботодавця, який втратить цінні кадри.

Щоб уникнути виникнення будь-яких ускладнень із вашої заявкою, радимо вам проконсультуватися із нашими досвідченими юристами з питань, пов’язаних зі Схемою отримання статусу осілості (EU settlement scheme).

Зв’язатися із нами: contact@sterling-law.co.uk або 07 305 966 ​​531

ЕПІДЕМІЯ COVID І СПОНСОРСТВО ЗА МАРШРУТАМИ TIER 2, TIER 4, TIER 5

Міністерство внутрішніх справ (Home Office) поновило Керівництво для спонсорів віз Tier 2, 4 та 5, які спонсорують осіб, що постраждали у результаті спалаху коронавірусу (COVID-19).

  1. Студент або співробітник відсутній на навчанні/роботі

Відносно спонсорів, які продовжили спонсорувати студентів або співробітників, незважаючи на їх відсутність через епідемію коронавірусу, не будуть вживатися примусові заходи.

Спонсорам не потрібно повідомляти про відсутність студента або співробітника, якщо ця відсутність пов’язана із COVID-19, а саме, якщо особа захворіла на коронавірус, йому/їй необхідно піти на самоізоляцію, або ж він/вона не можуть бути присутніми через обмеження на поїздки під час епідемії.

Спонсорам не потрібно відмовлятися від спонсорства, якщо через коронавірус:

  • студент не може відвідувати заняття більше 60 днів;
  • працівник відсутній на роботі без збереження заробітної плати більше 4 тижнів

Ці умови будуть регулярно переглядатися.

  1. Ви вже видали сертифікат спонсорства (Certificate of Sponsorship, CoS) або дозвіл на в’їзд для отримання освіти (confirmation of acceptance for studies, CAS), а співробітник або студент ще не подали заявку на візу

Співробітник або студент зможе подати заявку на отримання візи пізніше.

Дата початку курсу або роботи, зазначена у CoS або CAS, може змінюватися. Відповідно, такі випадки не будуть автоматично отримувати відмову. Наприклад, недійсні CoS або CAS будуть розглядатися у тому випадку, якщо вони були прострочені через неможливість співробітником або студентом приїхати до країни під час епідемії коронавірусу. Такі заявки будуть розглядатися в індивідуальному порядку.

  1. Ви спонсоруєте студента, який очікує розгляду своєї заявки на отримання візи Tier 4

Ви можете дозволити студентам почати навчальний процес до розгляду їх заявки на візу, якщо:

  • db є cgjycjhjv Tier 4 (jrhіv Legacy Sponsors gj vfhihene Tier 4);
  • ви видали студенту CAS;
  • студент подав заявку до закінчення терміну дії його/її поточної візи й представив(ла) вам відповідні докази;
  • курс, який починає студент, збігається із курсом, зазначеним у CAS;
  • студент має діючий сертифікат Схеми схвалення академічних технологій (Academic Technology Approval Scheme, ATAS), за наявності відповідної вимоги;

Відповідальність за передачу необхідних даних починається із дати видачі CAS, а не із дати схвалення заявки.

Якщо заявка студента визнається недійсною або відхиляється, студенту необхідно припинити навчання.

  1. Ви спонсоруєте співробітників, що працюють із дому

Вам не потрібно повідомляти відповідні органи у тому випадку, якщо ви спонсоруєте співробітників, що працюють віддалено через епідемію коронавірусу. Однак про інші зміни у їх робочих умовах необхідно повідомляти у звичайному порядку.

  1. Ви спонсоруєте співробітників, які чекають на розгляд заявки на отримання візи Tier 2 або 5

Ви можете дозволити співробітникам розпочати роботу до розгляду їх заявки на отримання візи, якщо:

  • ви видали їм CoS;
  • працівники подали заявку до закінчення терміну дії візи;
  • їх посади відповідають посадам, зазначеним у CoS

Відповідальність за передачу необхідних даних починається із дати видачі CoS, а не із дати схвалення заявки. Ви не будете мати можливість передавати потрібну інформацію за допомогою системи контролю спонсорів (sponsor management system). Однак ви повинні переконатися, що ви записуєте й зберігаєте усю відповідну інформацію, зазначену у керівництві спонсора, у ваших власних системах. Будь-які зміни, які здатні вплинути на остаточне рішення по заявці мігранта, слід також відображати у CoS.

Якщо заявка співробітника визнається недійсною або відхиляється, співробітник повинен бути звільнений.

  1. Ви не можете платити заробітну плату співробітникам, тому що тимчасово скоротили або припинили торговельну двяльність

Ви можете тимчасово знизити заробітну плату спонсорованим співробітникам до 80% від ставки або до 2500 фунтів стерлінгів на місяць, в залежності від того, що менше.

Будь-які зменшення заробітної плати повинні бути частиною політики компанії й виступати вимушеним заходом, обраним з метою запобігання скороченню штату. Тут не повинно бути місця дискримінації. До того ж, зниження зарплати має бути тимчасовим, й по закінченню певного терміну ставка співробітника повинна повернутися до колишньої нормі.

 

Для отримання додаткової інформації, будь ласка, зв’яжіться із Оксаною Дем’янчук:

oksana@sterling-law.co.uk

+44 020 7822 8535

Daiga Barzdina

Онлайн знайомства & віза нареченої до Британії

В епоху Інтернету немає нічого незвичайного у тому, що дві людини, які ніколи не зустрічалися, але провели місяці або навіть роки, спілкуючись в Інтернеті, вирішують одружитися. Дійсно, з огляду на недавній COVID-19 локдаун, у самотніх людей, які шукають любов, не було іншого вибору, окрім як знайомитися через соціальні мережі. У випадку міжнародних відносин, коли одна людина перебуває у Великобританії, а інша знаходиться за межами Європейського економічного простору (ЄЕП), відсутність особистої зустрічі може виявитися проблемою, якщо пара планує одружитися й жити у Великобританії.

Імміграційні правила для віз наречених або віз цивільних партнерів включають у себе особливі вимоги, розроблені для підтвердження автентичності відносин.

Чи потрібно нам зустрітися, щоб отримати візу нареченої або нареченого?

Сімейна віза для нареченої або нареченого дозволяє громадянам країн, що не входять до ЄС, які планують вступити у шлюб або цивільне партнерство із громадянином(кою) Великобританії або особою, яка проживає у Великобританії (цю особу називають «спонсором»), приїжджати до Великобританії. Віза видається на шість місяців для одруження пари, після чого громадянин(ка) може подати заявку на отримання візи партнера/чоловіка(дружини). Однак важливо знати, що згідно інструкції Міністерства внутрішніх справ для наречених або партнерів, потрібно, щоб «сторони, що вступають у шлюб або цивільне партнерство, зустрічалися».

Також інструкція Міністерства внутрішніх справ зазначає, що «відносини, які склалися через Інтернет, не відповідають вимозі «зустрічатися», якщо відносини не передбачають особистої зустрічі між парою. Доказом зустрічі віч-на-віч може виступати історія поїздок, обмін повідомленнями по електронній пошті й т. і». Отже, навіть ті пари, які розмовляли онлайн, не пройдуть імміграційний контроль.

Як і у багатьох аспектах імміграційного законодавства, у цьому правилі є свої нюанси. Минулі справи імміграційних трибуналів, у яких брали участь особи, що подавали заявку на отримання візи нареченої або нареченого, ставили під сумнів тлумачення того, що мається на увазі під «зустрічами». У попередніх випадках імміграційний суд дійшов висновку, що «зустрічатися» у широкому сенсі можна тлумачити як «познайомитися із». Ключовий тест на те, чи було дотримано правило «зустрічатися», полягає у перевірці факту особистої зустрічі, яка привела до «взаємного знайомства».

Якими є інші вимоги для отримання візи нареченої або нареченого?

На додаток до цієї вимоги, є кілька інших критеріїв для отримання візи наречених:

  • спонсор повинен бути громадянином(кою) Великобританії або особою, яка проживає у Великобританії;
  • пара повинна мати намір жити разом на постійній основі після вступу у шлюб або цивільне партнерство;
  • у пари є фінансові накопичення та житло й немає необхідності в отриманні державних коштів (тобто соціальної допомоги) ₋ це правило застосовується як до вступу у шлюб/цивільне партнерство, так і після;
  • заявник повинен здати тест на рівень знання англійської мови (розмовної та на слух) ₋ він повинен бути A1 або вище згідно стандарту CEBR.

У період, коли людина перебуває у країні по візі нареченої або нареченого, їй не дозволяється працевлаштовуватися.

Подовження візи наречених

Віза наречених видається на відносно короткий термін у шість місяців, що дозволяє провести церемонію одруження або цивільного партнерства. Після цього особа, що не є громадянином(кою) ЄС, може подати заявку на отримання візи партнера/чоловіка(дружини), яка дозволить йому(їй) залишатися у країна упродовж 2,5 років. Цей термін згодом може бути подовжений ще на 2,5 роки; після цього особа, що буде на той момент безперервно проживати у країні вже п’ять років, зможе подати заявку на отримання посвідки на постійне проживання.

Висновок

Щоб переконати Міністерство внутрішніх справ у автентичності передбачуваного шлюбно-цивільного партнерства, вам необхідно зустрітися особисто. Якщо ви не впевнені у тому, що відповідаєте вимогам Міністерства внутрішніх справ, ми рекомендуємо відкласти подачу заявки на отримання візи наречених або до тих пір, поки ви не проконсультуєтесь із імміграційним адвокатом. Можливо, вам доведеться вжити певних додаткових заходів. Якщо ж вам вже було відмовлено у видачі цієї візи, буде важливо надати суду докази того, що зустріч вже відбулася.

Консультація з імміграційним адвокатом збільшить ваші шанси отримати візу вже за першою заявкою. Ми бажаємо вам успіхів у сімейному житті у Великобританії

ФІНАНСУВАННЯ СУДОВИХ ПРОЦЕСІВ

У зв’язку із кризою через Covid-19 ми очікуємо зростання кількості юридичних спорів щодо контрактів у сфері постачання й обслуговування. Однак, з причини обмеженості грошових надходжень, багато компаній не зможуть дозволити собі судовий процес. Розв’язанням цієї проблеми може стати судове фінансування.

Недавній прецедент ChapelGate Credit Opportunity Master Fund Limited і Money доводить, що все менше професійних спонсорів готові фінансувати увесь судовий процес.

Раніше професійне фінансування могло допомогти невеликим підприємствам покрити певні серйозні витрати, наприклад, на експертів-свідків.

Однак в останні роки в індустрії судового фінансування все частіше з’являються нові технологічні стартапи. Вони використовують спеціальні алгоритми для оцінки ризиків. Це може послужити новим рішенням для фінансування судових процесів.

Що я повинен враховувати при розгляді фінансування судового процесу?

  1. Індивідуальне рішення

Багато професійних спонсорів будуть пропонувати фінансові рішення, засновані на їх власному наборі жорстких критеріїв. Оскільки кожен спір є унікальним, вам необхідно ретельно розглянути усі доступні вам варіанти фінансування.

  1. Саморегуляція

Оскільки фінансування судових розглядів не регулюється державним органом, малий бізнес є слабо захищеним. Саме тому ви повинні переконатися, що договір складений правильно й забезпечує вам достатній захист.

  1. Юридична консультація

Юристи зобов’язані консультувати клієнта та діяти у його/її інтересах. Сюди входить й інформування клієнтів про альтернативні способи фінансування їх спору. Юридична фірма не може преорітизувати певного спонсора, однак може детально розписати варіанти, доступні клієнтові, та допомогти вирішити, які з них застосовні до конкретного бізнесу.

Чому клієнтам потрібні саме креативні судові адвокати, здатні пристосуватися до нових ситуацій?

Клієнт повинен переконатися, що судові адвокати здатні прийняти креативні рішення й використовують гнучкий підхід до ведення судових справ й фінансування.

 

contact@sterling-law.co.uk

020 7822 85 35

07 305 966 ​​531

EPC-КОНТРАКТИ

Наші фахівці вивчили EPC-контракти та представили юридичний висновок щодо форс-мажорних обставин у контексті Covid-19 та його наслідки.

Контракти на інжиніринг, постачання, будівництво й пуско-наладку (engineering, procurement, construction and commissioning contracts, EPC) є найбільш поширеною формою контрактів у сфері приватного будівництва великих й складних об’єктів інфраструктури. Згідно з умовами EPC-контрактів, підрядник зобов’язаний надати замовнику об’єкт, готовий до повної експлуатації, саме тому EPC-контракти ще називають контрактами на будівництво під ключ. Підрядник повинен підготувати об’єкт за гарантованою ціною у гарантовані строки й виконати певний обсяг робіт. За невиконання будь-яких із цих вимог підрядник найчастіше несе матеріальну відповідальність. Підрядник EPC координує усі проектні, закупівельні та будівельні роботи й гарантує, що проект буде виконаний відповідно до вимог й в строк. Сам він має право не бути залученим до будівельних робіт.

Ключові особливості EPC-контрактів:

  • «тверда» ціна контракту з обмеженою можливістю для підрядника вимагати додаткові суми;
  • фіксована дата завершення проекту з обмеженою можливістю для підрядника вимагати продовження термінів (extension of time, EOT);
  • виняткова відповідальність;
  • відповідальність підрядника за підтвердження ефективності функціонування й надійності завершеного активу або об’єкту;

• орієнтація на довгострокове функціонування активу або об’єкту й його здатність приносити дохід

 

Зв’язатись із нами:

contact@sterling-law.co.uk

07 305 966 531

Отримайте знижку 50% на консультацію із нашим юристом через Telmie. Зареєструйтеся вже зараз.

Xena Semikina

Senior Solicitor

xena@sterlinglawyers.co.uk

 

Michael Iatsukha

Trainee Solicitor

michael@sterlinglawyers.co.uk

ВПЛИВ КОРОНАВІРУСУ НА ЦЕНТРИ ТИМЧАСОВОГО РОЗМІЩЕННЯ НЕЛЕГАЛЬНИХ МІГРАНТІВ (IMMIGRATION DETENTION CENTRES)

За два останніх місяці люди чітко зрозуміли ступінь заразності COVID-19: вірус поширюється вкрай швидко, особливо у людних місцях. Тут доречно згадати й про Центри тимчасового розміщення нелегальних іммігрантів, де під загрозу можуть бути поставлені життя багатьох мігрантів.

В недавній статті The Guardian була також висвітлена ще одна проблема, пов’язана із цими Центрами: незаконне утримання під вартою іммігрантів через спалах коронавірусу. Причинами стали:

1) приміщення ув’язнених, уразливих до зараження коронавірусом, у одиночні камери на період мінімум три місяці;

2) нездатність направити затриманих до рідних країн через пандемію

Утримання під вартою подібних груп затриманих може носити незаконний характер.

Згідно злитої інформації із Home Office (Міністерства внутрішніх справ):

«Home Office повинен утримувати під вартою людей тільки у тому випадку, якщо існує реальна перспектива їх висилки із Великобританії. Проте, дві людини, які отримали повідомлення про те, що вони повинні знаходитися у своїх камерах упродовж наступних трьох місяців, приїхали з країн, що входять до списку 50 країн, куди неможливо здійснити висилку з причини спалаху коронавірусу»

(Діана Тейлор (Diane Taylor): «Затримані іммігранти ризикують бути «поміщеними у одиночну камеру», опубліковано The Guardian 2-го квітня 2020)

Варто пам’ятати, що якщо особа незаконно перебуває під вартою, він/вона може:

  • оскаржити незаконне утримання під вартою у суді;
  • оскаржити процедуру затримання;
  • звернутися до суду за компенсацією; а також
  • вимагати від Home Office або Центру принести офіційні вибачення

Фахівці Sterling Law завжди готові допомогти тим, хто зіткнувся із незаконним утриманням під вартою. На додаток до вищевказаних заходів ми також можемо проконсультувати вас щодо доцільності подання позову на підставі прав людини (в залежності від тривалості утримання під вартою й поводження під час утримання під вартою).

У разі оскарження незаконного утримання під вартою у суді, співробітники Sterling Law представлятимуть та консультуватимуть клієнта упродовж усього судового процесу. Наші фахівці з питань імміграції мають великий досвід роботи зі складними імміграційними справами.

Якщо ви або член вашої родини перебуваєте в аналогічній ситуації, або ж ви знаєте людину, яку незаконно утримували під вартою, будь ласка, зв’яжіться із нами: contact@sterling-law.co.uk

07 305 966 531

Отримайте знижку 50% на консультацію із нашим юристом через Telmie. Зареєструйтеся вже зараз.