Категорія: Останні новини

ЧОМУ НЕОБХІДНО ГРАМОТНО СКЛАСТИ ЗАПОВІТ?

  1. Чому необхідно грамотно скласти заповіт? Чи можна це зробити самостійно?

Підготовка заповіту – дуже важливий і відповідальний крок. Теоретично, навіть заповіт, який написаний від руки на паперовій серветці, може мати юридичну силу, якщо його зміст відповідає усім вимогам закону.

Однак, на практиці скласти грамотний заповіт без допомоги фахівця вкрай складно. При цьому, спадкодавець ризикує залишити без спадщини близьких йому людей.

Адже за відсутності дійсного заповіту закон визначає порядок розподілу майна, що часто суперечить останній волі спадкодавця.

  1. Як розподіляється між подружжям і дітьми (спадкоємці першої черги) спадщина за законом?

Особисті речі спадкодавця, а також перші 270000 фунтів стерлінгів від вартості спадкової маси переходять до чоловіка/дружини спадкодавця. Решта майна розподіляється у рівних частках між подружжям і дітьми.

  1. Як запустити процес отримання спадщини у Великобританії?

Для того, щоб підтвердити спадкові права на майно у Великобританії, необхідно оформити розпорядчі документи. В першу чергу потрібно отримати свідоцтво про смерть.

Подальша процедура залежить від складу спадкової маси. Наявність або відсутність заповіту також вплине на процес оформлення документів.

Також варто відзначити, що перехід спадкових прав від спадкодавця, який володів майном у Великобританії, але при цьому постійно проживав зі своїми спадкоємцями, наприклад, у Росії, також відрізняється особливою специфікою. Зокрема, для запуску процесу у Великобританії важливо підтвердити спадкові права на майно у Росії.

  1. Які важливі моменти податкового планування слід врахувати при складанні заповіту?

Податкове планування – дуже важливий і у той же час складний елемент процесу складання заповіту, тому важливо проконсультуватися із компетентним фахівцем в області податкового права. Існує колосальна кількість нюансів й особливостей, пов’язаних зі складом спадкової маси, місцем постійного проживання спадкодавця (доміциль), а також місцем розташування майна.

  1. Які пільги і податкові відрахування існують на сьогоднішній день?

У певних випадках спадкоємці дійсно можуть скоротити розмір податкової відповідальності щодо успадкованого майна. Наприклад, у разі передачі житлового будинку дітям спадкодавця, вартість майна, неоподатковуваного на спадок, збільшується із 325000 фунтів стерлінгів до 500000 фунтів стерлінгів.

Також існують винятки, які і зовсім не передбачають виплату податку на спадщину. Наприклад, у разі якщо все майно переходить чоловікові/дружині спадкодавця, податкових наслідків не виникає, незалежно від вартості й складу спадкової маси.

Також майно, подароване за життя спадкодавця, як правило, не обкладається податком на спадок. Однак, у разі смерті спадкодавця упродовж 7 років після акту дарування таке майно може увійти до складу спадкової маси, збільшуючи тим самим розмір податку на спадщину.

Додатково спадкоємці можуть скористатися пільгами щодо окремих видів успадкованого майна, наприклад, фермерського господарства або активів бізнесу. У кожному випадку необхідно виконати комплексну роботу як на етапі складання заповіту, так і в процесі оформлення спадкових прав. Несвоєчасна сплата податку на спадщину тягне за собою істотні штрафні санкції.

  1. З якої суми необхідно заплатити 40% податок на успадковане нерухомість?

Як сказано вище, за станом на сьогоднішній день податок на спадщину необхідно заплатити на майно вартістю понад 325000 фунтів стерлінгів. Наприклад, якщо загальна спадкова маса оцінюється у 500000 фунтів стерлінгів, податок утримується із суми 175000 фунтів стерлінгів (500000 фунтів стерлінгів – 175000 фунтів стерлінгів).

  1. Чи на всю нерухомість поширюється цей податок? (або тільки на ту, де проживають, виключаючи ту, яка здається?)

Податок на спадщину поширюється на будь-яке майно спадкодавця, включаючи нерухомість, вартістю понад 325000 фунтів стерлінгів. Зрозуміло, існують винятки і пільги, про йшлося вище.

ОНОВЛЕННЯ GDPR: ПЕРЕДАЧА ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ

Нещодавно Суд Європейського Союзу прийняв рішення у справі C-311/18 – Data Protection Commissioner v Facebook Ireland Ltd and Maximillian Schrems.

CJEU (Суд Європейського Союзу) підтвердив, що стандарти ЄС щодо захисту даних повинні поширюватися і на дані, що відправляються за кордон. Це означає, що це рішення має більш широкі наслідки, ніж просто визнання EU-US Privacy Shield (Угоди про правила обміну конфіденційною інформацією між ЄС і США) недійсною. Воно також підтверджує важливість захисту особистих даних, що передаються із Великобританії.

Перш за все, я хотів би пояснити, про що саме йшлося у рішенні суду. У справі Data Protection Commissioner v Facebook Ireland Ltd and Maximillian Schrems суд розглянув обґрунтованість Рішення Європейської комісії 2010/87/EC про стандартні договірні умови (Standard Contractual Clauses, SCCs) і знашов його обгрунтованим.

Однак, на думку судді, факт обгрунтованості залежить від того, чи включає рішення 2010/87/EC ефективні механізми, які дозволяють на практиці забезпечувати дотримання рівня захисту, еквівалентного тому, що гарантується у ЄС GDPR й припиняти або забороняти передачу персональних даних у разі порушення цих умов або неможливості їх дотримання.

Отже, суд постановив, що рішення 2010/87 /EC накладає обов’язок на експортера даних й одержувача даних («імпортера даних») перед будь-передачею і з урахуванням обставин передачі перевіряти, чи дотримується цей рівень захисту у країні одержувача даних. Також рішення 2010/87/EC вимагає, щоб імпортер даних інформував експортера даних про неможливість дотримуватися стандартних положеннь про захист даних, і щоб експортер даних, у свою чергу, призупинив передачу даних і/або розірвав договір із імпортером даних.

Суд також розглянув питання про обгрунтованість рішення про Privacy Shield (Угоди про правила обміну конфіденційною інформацією між ЄС і США), оскільки передачі, про які йде мова у контексті національного спору, що призвів до клопотання про винесення попереднього рішення, мали місце між ЄС і США. Суд визнав, що вимоги внутрішнього законодавства США і, зокрема, певні програми, що дозволяють державним органам США отримати доступ до особистих даних, що передаються із ЄС у США у цілях національної безпеки, призводять до обмежень щодо захисту особистих даних, які не прописані таким чином, щоб задовольнити вимоги, які по суті еквівалентні вимогам, що пред’являються законодавством ЄС. До того ж, це законодавство не надає суб’єктам даних права на подачу позову до суду проти влади США. Через зазначений ступінь втручання у основні права осіб, дані яких передаються у третю країну, суд постановив, що Privacy Shield не відповідає вимогам.

Як це може на вас вплинути?

Якщо ви передаєте або передавали дані на міжнародному рівні, ви більше не можете покладатися на Privacy Shield. Перед передачею даних у США вам необхідно перевірити, чи маєте ви на це право відповідно до умов, викладених нижче.

Зверніть увагу, що Європейська комісія і EDPB (Європейська рада із захисту даних) незабаром нададуть більш докладні інструкції щодо додаткових необхідних заходів. У свою чергу, вам слід проаналізувати міжнародні передачі й негайно відреагувати на нові рекомендації та поради. EDPB порекомендував провести аналіз ризиків щодо того, чи забезпечують SCC достатній захист у рамках місцевого законодавства, незалежно від того, чи здійснюється передача у США або куди-небудь ще. Одержувач даних може допомогти вам у цьому.

Ми ж, у свою чергу, можемо запропонувати перевірку вашої політики конфіденційності (Privacy Policy) на відповідність останнім змінам законодавства. Якщо ми прийдемо до висновку, що ваша політика не відповідає встановленим вимогам, ми внесемо до неї відповідні правки й розглянемо можливість використання стандартних положень договору між регулятором і обробником.

Michael Iatsukha

michael@sterlinglawyers.co.uk

ПОРУШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПОРЯДКУ ПО МАРШРУТУ SKILLED WORKER (T2 GENERAL): АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПРЕДСТАВЛЯЄ ДОДАТКОВІ РОЗ’ЯСНЕННЯ

У недавній справі Topadar v Secretary of State for the Home Department [2020] EWCA Civ 1525 Апеляційний суд розглядав два питання:

  1. На якому етапі Home Office (Міністерство внутрішніх справ) приймає рішення по імміграційної заявці?
  2. Чи є порушенням процесуального порядку відмова Home Office (Міністерства внутрішніх справ) з причини того, що спонсор заявника (тобто роботодавець) не надав додаткову інформацію (без повідомлення заявника про подібний запит)?

Апеляційний суд постановив:

  1. Рішення з імміграційного заяви було прийнято під час першої відмови Home Office. Перегляд цього рішення не входить до процесу прийняття рішення;
  2. Не існує абсолютної вимоги щодо того, що Home Office повинен заздалегідь повідомляти заявника про факти, які можуть вплинути на розгляд його/її заявки.

Вкрай важливо, щоб будь-яка компанія, яка планує спонсорувати працівника-мігранта (включаючи громадян ЄЕЗ), знала про необхідність відповідати на будь-який запит Home Office про надання додаткової інформації. Відсутність відповіді або відмова у наданні відповіді може привести до відхилення заявки.

Якщо у Вас виникли питання, або ж Вам потрібна допомога у подачі заявки, зв’яжіться із нами. Оксана Дем’янчук: oksana@sterling-law.co.uk

ЗАДАЙТЕ НАМ СВОЄ ЗАПИТАННЯ І МИ ЗВ’ЯЖЕМОСЯ ІЗ ВАМИ!

З 1 СІЧНЯ 2021 РОКУ ГРОМАДЯНИ ЄС ВТРАЧАЮТЬ АВТОМАТИЧНЕ ПРАВО НА РОБОТУ У ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

Які ж документи тепер будуть потрібні громадянам ЄС для підтвердження свого права на роботу у Великобританії?

Home Office (Міністерство внутрішніх справ) підтвердив той факт, що роботодавці не мають права вимагати від громадян ЄС подачі заявки на участь у EU Settlement Scheme (Схемі отримання статусу осілості для громадян ЄС) й розкриття результатів подачі подібних заявок (через конфліктів навколо дискримінації), а також підтвердження прийнятності копій їхніх паспортів ЄС.

Однак це суперечить Prevention of Illegal Working Regulations (Правилам запобігання незаконній зайнятості), згідно з якими будь-яка копія, зроблена після 1 січня 2021 року, не може підтвердити законне право на роботу (оскільки неможливо підтвердити прибуття особи до країни до цієї дати). Окрім того, після 1 липня 2021 року перебування громадян ЄС, які не мають статусу відповідно до EUSS (Схеми отримання статусу осілості для громадян ЄС), у Великобританії буде вважатися незаконним (навіть у тому випадку, якщо вони проживали у країні й до 1 січня) . З цього випливає, що роботодавець ризикує зіткнутися зі штрафами за наймання нелегальних працівників.

Саме тому ми все-таки радимо роботодавцям ненав’язливо запропонувати своїм працівникам отримати відповідний статус й повідомити відповідних осіб до кінця червня. До більш конкретних заходів можна буде вдаватись після того, як уряд внесе ясність у інструкцію. Можливо, буде потрібно звільняти співробітників, які не представили докази наявності статусу по EUSS.

Що ж стосується працевлаштування громадян ЄС, які прибувають до Великобританії після 1 січня 2021 року роботодавцям необхідно буде подати заявку на отримання sponsor licence (спонсорської ліцензії) (якщо вона відсутня).

Наші фахівці із радістю проконсультують вас з питань отримання спонсорської ліцензії! Щоб отримати додаткову інформацію щодо спонсорської ліцензії, зв’яжіться із нами за адресою contact@sterling-law.co.uk або за телефоном 020 7822 8535.

BREXIT: НОВА БАЛЬНА ІММІГРАЦІЙНА СИСТЕМА ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

З 1 січня був відкритий прийом заявок на отримання візи на в’їзд і роботу у Великобританії. З цього року громадяни країн Європейського союзу (ЄС) повинні слідувати тим же правилам, що й громадяни країн, що не входять до ЄС.

Чому ж змінилися імміграційні правила?

Коли Великобританія була членом Європейського союзу, громадяни країн ЄС автоматично отримували право працювати у Великобританії. Саме контроль над імміграцією був однією із ключових тем кампанії Leave на референдумі 2016 року. Нова система отримання робочих віз буде заснована на балах.

Як будуть нараховуватися бали?

Для отримання робочої візи до Великобританії заявнику потрібно буде набрати 70 балів:

  • за пропозицію кваліфікованої роботи від схваленого роботодавця ви отримаєте 40 балів;
  • знання англійської мови дасть ще 10 балів;
  • заявник може набрати 20 балів у тому випадку, якщо його/її річна зарплата складе не менше 25 600 фунтів стерлінгів;
  • також можна отримати додаткові бали за більш високу кваліфікацію (10 балів за відповідну докторську ступінь або 20 балів за докторську ступінь в області науки, техніки, інженерії або математики) або ж пропозицію роботи за професією, що входить до Переліку дефіцитних професій Великобританії (20 балів, навіть у тому випадку, якщо рівень річної зарплати значно нижче).

Певні посади у сфері охорони здоров’я або освіти оцінюються в 20 балів, навіть якщо заробітна плата становить менше 25 600 фунтів стерлінгів. Однак заробітна плата заявника повинна бути не менше 20 480 фунтів стерлінгів (встановлені суми варіюються в залежності від посади).

Як подати заявку на отримання робочої візи до Великобританії?

Подавати заявку можна онлайн, проте деяким заявникам необхідно буде відвідати візовий центр, щоб підтвердити свою особу й пред’явити необхідні документи (наприклад, сертифікат спонсорства роботодавця з Великобританії й документ, що підтверджує рівень володіння англійською мовою).

Вартість подачі

Вартість подачі заявки буде залежати від того, скільки років заявник планує працювати у Великобританії, і чи входить його/її професія до Переліку дефіцитних професій (наприклад, ветеринари і веб-дизайнери). Якщо ні, то стандартна вартість складе від 610 до 1408 фунтів стерлінгів за людину. Заявникам також доведеться сплатити імміграційний медичний внесок у розмірі 624 фунтів стерлінгів за людину на рік. Однак ці гроші їм повернуть у тому випадку, якщо вони не отримають візу. Окрім того, заявникам потрібно буде довести, що у них є достатньо коштів, щоб забезпечувати себе у Великобританії (як мінімум 1270 фунтів стерлінгів).

Віза у галузі охорони здоров’я

Існує прискорена схема для лікарів, медсестер та інших медичних працівників. Суми зборів для осіб, які мають право на отримання даної візи, будуть знижені, вони також отримають підтримку у процесі подачі заявки. На жаль, більшість медичних працівників не підпадають під дію цієї схеми.

Заявники, чиї заявки були схвалені, будуть звільнені від імміграційного медичного внеску.

Усі кандидати повинні відповідати вимогам щодо рівня кваліфікації та річної заробітної плати.

Студентська віза у Великобританію

Обмеження на кількість іноземних студентів, які приїжджають до Великобританії на навчання, відсутні. Нова система подачі заявок на студентську візу дозволяє заявникам подавати заявки за шість місяців до початку курсу, якщо вони подаються на території іншої країни.

Влітку 2021 року буде введена нова віза для випускників, яка дозволить студентам, які мають ступінь, залишатися у Великобританії упродовж двох років. Для тих, хто захистив докторську ступінь, цей термін збільшиться до трьох років.

Чи усім потрібна віза?

Громадяни країн ЄС, які проживали у Великобританії до кінця 2020 року, зможуть подати заявку на отримання статусу осілості до 30 червня 2021.

Окрім того, існують також візи Global Talent, Innovator і Start-Up. За словами уряду, вони націлені «тих, хто володіє винятковим талантом або демонструє виняткові перспективи у галузі інженерії, науки, технологій або культури».

ЗАЯВКИ НА ОТРИМАННЯ ВІЗИ В РАМКАХ БРИТАНСЬКОЇ СИСТЕМИ ПІСЛЯ БРЕКСІТУ

Нова бальна система готова до запуску. Міністри пообіцяли, що імміграційні правила будуть «простими й гнучкими».

З цього вівторка усі іноземні громадяни, у тому числі громадяни Європейського Союзу, які бажають працювати у Великобританії із 1 січня, повинні будуть подати онлайн-заявку на отримання візи. Від осіб, бажаючих отримати візу кваліфікованого працівника, потрібно буде пропозиція про роботу у письмовій формі, хороший рівень володіння англійською мовою й зарплата не менше 25 600 фунтів стерлінгів.

Вільне пересування із ЄС й у ЄС припиниться 31 грудня.

Нова система не торкнеться громадян ЄС, які проживають на території Великобританії до 31 грудня, а також членів їх сімей. До 30 червня 2021 року ці фірми зможуть подати заявку на участь у Схемі отримання статусу осілості для громадян ЄС до 30 червня 2021 року. Цей статус дозволить їм проживати у Великобританії й претендувати на ті ж пільги, що й громадяни Великобританії, у тому випадку, якщо вони залишаться без роботи.

Громадянам Ірландії не потрібно буде подавати заявку на участь в цій схемі, їм також не буде потрібен дозвіл на в’їзд до Великобританії, оскільки Великобританія та Ірландія входять до Єдиного імміграційного простіру (Common Travel Area).

Нагадаємо, що Великобританія вийшла із ЄС ще 31 січня, однак продовжувала слідувати старим правилам упродовж усього 11-місячного перехідного періоду, оскільки обидві сторони намагалися досягти торгової угоди. Великобританія готується вийти із єдиного ринку ЄС й митного союзу до кінця цього року.

Уряд оголосив про створення нового Центру прикордонного контролю (Border Operations Centre), який покликаний забезпечити цілодобове спостереження за товарами й пасажирами, що прибувають й покидають британські порти.

Підготовка до контролю кордонів

Для збору інформації про товари й пасажирів планується використовувати сучасне програмне забезпечення. Воно покликане звести до мінімуму кількість «короткострокових» порушень на кордоні після 1 січня.

Міністр кабінету міністрів Майкл Гоув (Michael Gove) заявив, що нова система, яка буде працювати цілодобово без вихідних, дозволить владі виявляти проблеми й подолати їх «швидко і остаточно».

Підприємці впевнені, що затримки на кордоні неминучі, враховуючи майбутні зміни у митних процедурах. На думку лейбористів, гострі питання залишилися поза увагою уряду.

«Уряд покладає на бізнес тягар підготовки до закінчення перехідного періоду, однак він не пояснив, до чого саме йому готуватися», – заявила міністр тіньового кабінету Рейчел Рівз (Rachel Reeves).

«Уряд змінює базовий елемент підготовки, але все ще не може сказати нам, скільки ж митних агентів було найнято або навчено, й чи готові важливі інформаційно-комунікаційні технології».

Гоув заявив BBC, що багато кроків, які необхідно буде зробити бізнесу, залишаться незмінними незалежно від того, чи буде укладено угоду про вільну торгівлю (free trade agreement).

Для боротьби із майбутніми порушеннями на кордоні Великобританії Центр прикордонного контролю буде використовувати технологію аналізу великих даних, щоб «визначити основні причини» затримок пасажирів й вантажів.

Програмне забезпечення, вироблене скандальної американської технологічною компанією Palantir, буде збирати інформацію із різних урядових комп’ютерів для відстеження потоку людей й транспортних засобів через кордон Великобританії. Нагадаємо, що у Сполучених Штатах, де системи Palantir використовуються у імміграційній та митній сфері, ця компанія стала джерелом суперечок. Це спонукало правозахисну організацію Amnesty International попередити уряд про можливі серйозні порушення прав мігрантів й прохачів притулку із боку Palantir. Сама компанія такі припущення відкидає. Зі свого боку уряд Великобританії підкреслив, що Palantir буде обробляти дані тільки у Великобританії й що для захисту особистої інформації будуть прийняті суворі заходи.

Зміни у імміграційних правилах

Онлайн-заявки на отримання віз по ряду нових маршрутів стануть доступні вже у вівторок. Заявки на отримання візи кваліфікованого працівника будуть оцінюватися на основі бальної системи, створеної за зразком системи, що діє в Австралії. Бали нараховуватимуться за пропозицію про роботу у письмовій формі, що відповідає кваліфікації заявника, рівень володіння англійською мовою та пороговий рівень заробітної плати, який зазвичай становить не менше 25 600 фунтів стерлінгів. Вартість подачі заявки становитиме від 610 до 1408 фунтів стерлінгів. Заявникам необхідно буде довести, що вони фінансово незалежні, а також засвідчити свою особистість. Обробка заявки складе близько трьох тижнів.

Маршрут «Обдарована особистість»

Міністр внутрішніх справ Пріті Патель (Priti Patel) заявила, що система буде «простою, ефективною й гнучкою» й дозволить роботодавцям заповнити прогалини у навичках, а також покладе на компанії велику відповідальність за навчання та інвестування у працівників-громадян Великобританії. Вона, будучи явним противником концепції вільного пересування, впевнена, що завдяки їй британські компанії стали покладатися на низькокваліфікованих робітників із континенту, тим самим поставивши інших кандидатів у невигідне становище.

Однак профспілки попереджають про неминучу кризу, пов’язану із набором персоналу у сфері соціального забезпечення відповідно до нових правил, й нагадують про необхідність вжити заходів для підтримки іноземних працівників NHS, чиї візи закінчуються.

Також стали доступні заявки на отримання віз Global Talent, Innovator і Start-Up, призначених для залучення у країну обдарованих осіб й осіб, які подають особливі надії в області інженерії, науки, технологій або культури.

У жовтні набули чинності нові правила для іноземних студентів.

Права понад трьох мільйонів громадян ЄС, які вже працюють у Великобританії, захищені умовами Угоди про вихід (Withdrawal Agreement), підписаної Великобританією і ЄС на початку цього року.

Станом на 30 вересня 2,1 мільйона осіб отримали статус осілості й 1,6 мільйона чоловік отримали попередній статус, що дає право проживати у Великобританії.

ЗАЯВКИ НА ПІДСТАВІ ТРИВАЛОГО ПРОЖИВАННЯ: ПЕРІОДИ НЕЗАКОННОГО ПЕРЕБУВАННЯ У КРАЇНІ

Імміграційні правила, що стосуються тривалого проживання, передбачають, що особи, які законно й безперервно проживали у Великій Британії упродовж останніх 10 років, мають право подати заявку на отримання посвідки на постійне проживання.

Однак виникає питання: що робити, якщо заявник не завжди знаходився у країні на законних підставах?

Імміграційні правила говорять:

276B. Вимоги, яким повинен відповідати заявник для отримання посвідки на постійне проживання на підставі тривалого проживання у Сполученому Королівстві, полягають у наступному:

(i) (a) він (вона) безперевно і законно проживає у Сполученому Королівстві не менше 10 років.

[…]

(v) заявник не повинен знаходитись у Великобританії незаконно, порушуючи імміграційне законодавство, за винятком випадків, коли застосовується параграф 39E цих Правил, будь-який поточний період незаконного перебування не буде враховуватися. Будь-який попередній період незаконного перебування між посвідками на проживання також не враховуватиметься, якщо:

(a) попередня заявка була подана до 24 листопада 2016 року й упродовж 28 днів після закінчення терміну законного перебування; або

(b) додаткова заявка була подана 24 листопада 2016 року або після цієї дати й застосовувався пункт 39E цих Правил.

Згідно із матеріалами справи R (Ahmed) v Secretary of State for the Home Department [2019] EWCA Civ 1070 заявники незаконно перебували у країні у період між законними посвідками на проживання упродовж їх 10-річного кваліфікаційного періоду. Апеляційний суд постановив, що застосування параграфа 39E, а саме 14-денного або 28-денного додаткового періоду, не робить перебування особи у країні в ці періоди законним. Отже, не варто покладатися на подібні періоди проживання при подачі заявки на отримання посвідки на постійне проживання відповідно до положень про тривале проживання пункту 276 B Імміграційних правил.

По суті, це означає, що, якщо у заявника є період незаконного перебування у країні упродовж 10-річного кваліфікаційного періоду, навіть якщо це перебування дозволено параграфом 39E, заявка все одно буде відхилена.

Однак це рішення Апеляційного суду суперечить інструкції Міністерства внутрішніх справ про тривале проживання, де говориться:

Ви можете задовольнити заявку, якщо заявник:

  • має короткострокові перерви у законному проживанні через несвоєчасне подання попередніх заявок, тривалістю не більше 28 календарних днів до 24 листопада 2016 р .;
  • має короткострокові перерви у законному проживанні, починаючи із 24 листопада 2016, але посвідка на проживання була видана відповідно до пункту 39E Імміграційних правил;
  • відповідає усім іншим вимогам для заявки на підставі законного проживання

Це вносить певну плутанину у тлумачення пункту 276B.

На щастя, у справі Hoque & Ors v. SSHD [2020] EWCA Civ +1357 Апеляційний суд все таки дав деякі довгоочікувані роз’яснення. У кожного із заявників був період перерви упродовж їх 10-річного кваліфікаційного періоду, й до них застосовувався пункт 39E.

Апеляційний суд постановив, що рішення у справі Masum Ahmed щодо перерв у законному проживанні у минулому було необґрунтованим [40]. У цьому випадку Апеляційний суд частково покладався на інструкцію від Державного секретаря (посилаючись на справу Pokhriyal v SSHD [2013] EWCA Civ 1 568, яка надала можливість покладатися на інструкцію у тих випадках, коли формулювання правил неоднозначне).

Апеляційний суд піддав критиці плутанину у Правилах у пункті 59 рішення:

В останні роки суду дуже часто доводилося розглядати апеляції, пов’язані із труднощами у розумінні Імміграційних правил. Почасти це є результатом їх складної структури й специфічних правил тлумачення, однак іноді причина просто полягає у незрозумілих формулюваннях і/або структурах конкретних положень. Цей випадок – яскравий тому приклад. Труднощі прийняття рішення про те, якими мають бути наслідки застосування параграфа 276B (v), підтверджується не тільки фактом того, що сам Суд не може дійти до одноголосного рішення, а й тим, що усі три члена дотримуються іншої точки зору, ніж та, яка була досягнута іншим складом у справі Masum Ahmed. Окрім того, Держсекретар спочатку хотіла відстояти рішення у справі Masum Ahmed – всупереч її власній інструкції – але, як ми бачили, незадовго до слухання змінила свою думку. (Це ілюструє також іншу проблему, далеко не унікальну – схоже, у Міністерства внутрішніх справ немає надійного механізму досягнення продуманої й послідовної позиції щодо того, як слід розуміти його власні правила.) Звичайно, не можна уникнути помилок у трактуванні будь-якого складного законодавчого акту, або ж псевдозаконодавчого акту; але повинен сказати, що подібні проблеми виникають дуже часто. Результатом поганої розробки є плутанина й непевність як для тих, хто підпорядковується Правилам, так і для тих, хто повинен їх застосовувати, й, як наслідок, збільшення кількості апеляцій. Державний секретар вже зробила перший крок до поліпшення ситуації, попросивши Комісію по законодавству доповісти про спрощення Імміграційних правил, і я сподіваюся, що згідно з цими рекомендаціями будуть вжиті заходи. Але проблема лежить набагато глибше, ніж структура й подача, і я сподіваюся, що будуть також продумані заходи щодо поліпшення загальної якості формулювання Правил.

ВІДМОВА ВІД ГРОМАДЯНСТВА США Й ПОДАТКОВІ НАСЛІДКИ

Громадянство США завжди вважалося привілеєм. Країна, створена іммігрантами, завжди надавала чудові можливості для підприємців й була одним із найбажаніших пунктів призначення. Але, незважаючи на це, у сучасному світі жорсткої фіскальної політики й прозорості податків все більша кількість громадян США вирішує відмовитися від свого громадянства з податкових причин.

Незважаючи на найвищий у світі збір за відмову від громадянства, що становить 2350 доларів, й можливі податкові наслідки, щороку близько 7000 громадян США вирішують відмовитися від свого громадянства. Ця цифра неухильно збільшується починаючи із 2010 року, коли набув чинності Закон про оподаткування іноземних рахунків (Foreign Account Tax Compliance Act, FATCA).

Згідно із законодавством США, з усіх громадян країни й легальних постійних резидентів (із грін-картою) стягується федеральний прибутковий податок (federal income tax) незалежно від їх місцезнаходження, місця проживання, місця фактичного проживання й джерела доходу. Законодавство США визначає усіх цих людей як жителів США. Усі жителі США повинні подавати щорічну податкову декларацію, навіть якщо вони постійно проживають й отримують дохід у іншій країні й не отримують доходу у США. США та Еритрея є єдиними країнами у світі, які накладають такі екстериторіальні податкові зобов’язання на своїх громадян.

Більшість жителів США, які живуть й платять податки за межами США, використовують пільги з іноземного податку. Це означає, що вони платять звичайний податок у країні фактичного проживання, й у випадках, коли ставка податку у США на цей вид доходу вище, вони також повинні сплатити цю різницю у США. Іншими словами, вони завжди повинні платити податок, принаймні, згідно федеральних ставок США. У разі, якщо у країні фактичного проживання податок вище, ніж у США, вони втрачають цю суму переплаченого податку. Однак пільги можна перенести. Окрім того, важливо, щоб пільги із іноземного податку взагалі не могли використовуватися для сплати податків у деяких країнах, на які поширюються санкції, зазначені у розділі 901 (J) Податкового законодавства США, що на даний час включає у себе Іран, Північну Корею, Судан, Сирію і, за деякими винятками, Лівію.

Особливий режим оподаткування доходів експатріантів у США

Особливий податковий режим діє для нерезидентів у разі, коли фізична особа емігрує зі Сполучених Штатів, відмовляючись від свого громадянства або статусу постійного резидента США. Якщо це робиться із метою уникнути сплати податків, також застосовується й особливий режим оподаткування доходів експатріантів.

Щоб бути постійним резидентом США для цілей оподаткування експатріантів у США, іноземна фізична особа повинна бути легальним постійним резидентом США (громадянином США) й мати цей статус (грін-карту) упродовж 8 з останніх 15 податкових років.

Однак особливий податковий режим не застосовується до іноземних громадян, які були податковими резидентами США у рамках Тесту довгострокового перебування (substantial presence test), що триває 183 дні. Дата закінчення перебування у США для цієї групи громадян визначається звичайними правилами податкового резидентства. Це стосується іноземних студентів або робочих, які проводять кілька років у США за студентською або робочої візами й залишають країну, не отримавши грін-карту.

У чинному законодавстві США є два винятки, що дозволяють громадянам США уникати особливого режиму:

  1. Фізична особа стає громадянином США й громадянином іншої країни при народженні й як і раніше має громадянство іншої країни, на даний час є податковим резидентом цієї країни, й була резидентом США не більше 10 податкових років протягом попередніх 15 податкових років, або
  2. Громадянин США відмовляється від громадянства США до досягнення 18 із половиною років і є резидентом США не більше 10 податкових років до дати відмови.

Тест на ухилення від сплати податків (Tax Avoidance Test)

Для прийняття рішення про можливість застосування особливого режиму оподаткування доходів експатріантів у законодавстві США існує спеціальний тест на ухилення від сплати податків. Тест складається з трьох умов, й, якщо будь-яка з них може бути застосовна, вважається, що експатріація була здійснена із метою уникнути сплати податків у США, й ця особа отримує статус «експатріанту, що підпадає під дію» (covered expatriate).

Перша умова виконується, коли власні кошти фізичної особи на дату експатріації або припинення проживання дорівнюють або перевищують 2 мільйони доларів США.

Друга умова виконується, коли загальна сума податку, що підлягає виплаті у США за останні п’ять податкових років, що передують податковому року експатріації або припинення проживання, для фізичних осіб, що виїжджають за кордон у 2018 році, дорівнює або перевищує 165 000 доларів США. Це означає, що у 2018 році середня сума буде розрахована за 2017-2013 податкові роки. Поріг щорічно збільшується відповідно до інфляції, усі дані також публікуються щорічно.

Остання умова − фізична особа не може підтвердити повне дотримання усіх федеральних податкових зобов’язань США упродовж п’яти років, що передують даті експатріації або припинення проживання. Іншими словами, якщо фізична особа помилково або навмисно не розкриває податковому органу США будь-який дохід або банківський рахунок за межами США, це автоматично робить його «експатріантом, що підпадає під дію». Також застосовуються додаткові санкції.

Податок для експатріантів, що коригується по ринку, накладається на «експатріантів, що підпадають під дію» наступним чином: якщо всі активи й майно фізичної особи продані за їх справедливою ринковою вартістю за день до того дня, коли він/вона відмовляється від громадянства або статусу постійного резидента, відповідний дохід або збиток обкладаються федеральним прибутковим податком США для нерезидентів. Цей дохід складає оподатковувану суму й оподатковується за ставкою 30%.

У випадках, коли резидент США володів будь-якої нерухомістю до дати отримання статусу резидента США, така власність не може бути оцінена нижче її справедливої ​​ринкової вартості на дату отримання статусу резидента США.

Оподатковуваний дохід може бути зменшений на неоподатковуваний мінімум у розмірі 699 000 доларів США за 2017 й 711 000 доларів США за 2018 податковий рік. Цей мінімум може змінюватися щорічно залежно від рівня інфляції.

Важливо відзначити, що громадяни й резиденти США, які отримують будь-які подарунки або вступають у заповіт від експатріантів із США, або ж які не пройшли тест на ухилення від сплати податків, зобов’язані сплатити податок на вартість таких подарунків або заповіданого майна за вищою ставкою податку на спадщину або дарування на дату отримання. Деякі подарунки й заповідане майно звільнені від податків, наприклад, подарунки урядовим й благодійним організаціям. Подарунки між чоловіком/дружиною-громадянином(кою) США й чоловіком/дружиною-громадянином(кою) іншої країни також підпадають під річне відрахування із податку на дарування у розмірі 152 000 доларів США станом на 2018 рік. Окрім того, подарунок не обкладається податком, якщо його вартість не перевищує річне відрахування із податку на дарування у США. Річне відрахування із податку на дарування на 2018 рік становить 15 000 доларів США.

Поправка Ріда (Reed Amendment)

Поправка Ріда була додана до Закону США про імміграцію та громадянство у 1996 році, щоб заборонити повторний в’їзд у США колишніх громадян, що офіційно відмовилися від свого громадянства й які, за рішенням Генерального прокурора, вважаються такими, що відмовилися від свого громадянства із метою ухилення від оподаткування. Автором поправки був сенатор від Демократичної партії Род-Айленда Джек Рід (Jack Reed).

Поправка була в основному націлена на багатих американців, які бажали переселитися із США, перестати бути платниками податків, а потім час від часу відвідувати США, не сплачуючи жодних податків. Тягар доказу ухилення від сплати податків лежить на уряді США й ніяк не пов’язаний із тестом на ухилення від сплати податків IRS, описаним вище.

Якщо Міністерство внутрішньої безпеки (Department of Homeland Security) визначить, що відмова мотивована ухиленням від сплати податків, людина буде визнана такаю, що не допускається для в’їзду до Сполучених Штатів відповідно до Закону про імміграцію та громадянство. Однак уряд США не видав ніяких постанов про те, як цей закон повинен застосовуватися на практиці. За даними Міністерства внутрішньої безпеки, цей закон застосовувався тільки двічі з моменту його прийняття у 2002 й 2015 роках, і тільки двом колишнім громадянам США було відмовлено у в’їзді до США. Більш того, остання справа було скасована, коли адвокат колишнього громадянина США представив юридичне обґрунтування до Митно-прикордонної служби США.

Якщо у вас є питання про відмову від громадянства США й податкові наслідки, зв’яжіться з Ігорем:

Igor Persidskiy

Associate

igor@sterling-law.co.uk

+44 20 7822 8535

ТРИВАЛА ВІДСУТНІСТЬ У ВЕЛИКОБРИТАНІЇ МОЖЕ НЕГАТИВНО ПОЗНАЧИТИСЯ НА ВАШОМУ ПОПЕРЕДНЬОМУ СТАТУСІ (PRE-SETTLED STATUS)

Для більшості людей Схема отримання громадянами ЄС статусу осілості здається чесною та простою. Однак плутанина із дозволеним терміном відсутності у країні, найімовірніше, створить проблеми для деяких жителів Європи у майбутньому.

Зокрема, особи, які мають попередній статус, обов’язково повинні знати правила відсутності у країні. Як правило, якщо вони знаходяться за межами Великобританії понад шість місяців упродовж будь-якого 12-місячного періоду упродовж п’яти років, тобто упродовж необхідного терміну для отримання права на статус осілості, їм доводиться починати 5-річний відлік заново. А якщо вони повернуться до Великобританії після 31 грудня 2020 року, вони можуть повністю втратити право на отримання статусу осілості.

Відсутність у країні й Схема отримання громадянами ЄС статусу осілості

Громадяни ЄС та члени їх сімей мають право на отримання статусу осілості після завершення «безперервного встановленого терміну проживання упродовж п’яти років» у Великобританії. Особи, які проживають у Сполученому Королівстві менше п’яти років, мають право на отримання попереднього статусу й можуть отримати статус осілості після досягнення п’яти років.

«Безперервний встановлений термін» визначається у Додатку ЄС (Appendix EU) до Імміграційних правил (нормативне джерело Схеми отримання статусу осілості) як період проживання у країні, що почався до 23:00 31 грудня 2020 року й не порушується однією із наведених нижче умов:

  1. Відсутність(і) у Великобританії понад шість місяців упродовж будь-якого 12-місячного періоду, за деякими винятками, описаними нижче.
  2. Тюремний вирок
  3. Рішення або наказ про депортацію, заборону на в’їзд або висилку (у найзагальніших рисах)

Підрахунок тривалості відсутності

Варто відзначити, що шестимісячний ліміт не обмежується лише одним випадком тривалої відсутності в Великобританії. Сюди також можна віднести кілька поїздок загальною тривалістю у шість місяців.

Окрім того, правила відносяться до відсутності(ей) упродовж «будь-якого 12-місячного періоду». Простіше кажучи, Міністерство внутрішніх справ (Home Office) не стежитиме за вашими поїздками упродовж календарного року. Замість цього буде враховуватися «безперервний» період у 12 місяців, який «обнуляється» при кожній поїздці. Це означає, що кандидатам, які часто подорожують, потрібно буде уважно стежити за своїми поїздками.

Однак подібні правила мають відношення тільки до «безперервного встановленого терміну». Після закінчення п’ятирічного встановленого терміну заявник може втратити право на отримання статусу осілості тільки у тому випадку, якщо він/вона проведе п’ять або більше років за межами Великобританії (так звані «непередбачені обставини»).

Що стосується тривалості місяця, то характеристику цьому терміну не дають ні Доповнення ЄС, ні Імміграційні правила у цілому, ні положення для громадян ЄС щодо періоду до Брексіту Імміграційних правил (Європейська економічна зона) 2016 року.

Однак тут нам можуть допомогти правила подачі інших заявок. Наприклад, у разі подачі заявки на отримання безстрокової посвідки на проживання інструкція Міністерства внутрішніх справ визначає місяць як «30 календарних днів». Це означає, що шість місяців рівні 180 дням (таке ж правило застосовується й до заявок на отримання безстрокової посвідки на проживання у категоріях Tier 2 (Загальна) й Tier 1 (Інвестор)). Наші фахівці настійно рекомендують заявникам не перевищувати ліміт у 180 днів.

При підрахунку слід пам’ятати, що враховується тільки цілий день відсутності у Великобританії. Якщо ви покинете Великобританію 2 березня й повернетеся 3 березня, це не буде вважатися відсутністю. Якщо ж ви повернетеся 4 березня, зарахується один день відсутності. Окрім того, вам не потрібно вказувати точні дати поїздки у заявці на участь у Схемі отримання статусу осілості, однак заявникам необхідно самостійно підтвердити, що вони провели не більше шести місяців за межами Сполученого Королівства упродовж будь-якого 12-місячного періоду. Не дивлячись на досить м’який підхід до відсутності у країні, не варто забувати, що необхідно бути чесним із представниками Міністерства внутрішніх справ, адже у них є список поїздок, у яких використовувався сервіс eGates, а також штампи у вашому паспорті.

Винятки із правила шести місяців

За певних обставин уряд допускає деяке послаблення правила шести місяців:

  • обов’язкова військова служба;
  • відрядження;
  • Королівська служба (сюди входить й партнер або дитина, що супроводжує таку людину);
  • робота у морських районах Великобританії

Окрім того, заявникам дозволяється «один період відсутності», що не перевищує 12 місяців, «з серйозної причини, такої як вагітність, пологи, серйозне захворювання, навчання, професійна підготовка або відрядження за кордон». У певних випадках до серйозних причин також можна віднести й догляд за невиліковно хворими батьками. Звичайно, у всіх випадках потрібно представити докази причин відсутності: медичну карту, лист від роботодавця або підтвердження університетом навчання за кордоном.

Перевищення ліміту

Відсутність(і) у країні понад шість місяців, що не підпадає не під одне із винятків, порушує «безперервний встановлений термін». Іншими словами, з дати повернення людини до Великобританії починається новий безперервний встановлений термін. Однак це зовсім не означає, що цій особі необхідно залишити Великобританію або що термін дії його/її попереднього статусу підійшов до кінця. Попередній статус втрачає свою силу тільки через два роки відсутності у Сполученому Королівстві (розділ 13(4)(a) Імміграційного указу (дозвіл на в’їзд й посвідка на проживання): якщо особа із попередніми статусом знаходилася за межами Сполученого Королівства упродовж безперервного періоду понад два роки … дійсна на той момент посвідка на проживання (якщо вона обмежена) після цього закінчується.

Ми не можемо не відзначити, що людині, яка перервала безперервний встановлений термін, необхідно повторно подати заявку на отримання попереднього статусу після повернення до країни, щоб переконатися, що він/вона може згодом отримати статус осілості. Це пов’язано із тим, що попередній статус не можна відновити або продовжити, тому у цієї людини буде відсутній безперервний п’ятирічний період проживання, необхідний для отримання статусу осілості.

Підсумок

  1. Громадяни ЄС й члени їх сімей мають право на отримання статусу осілості після «безперервного встановленого терміну» проживання у країні упродовж п’яти років.
  2. «Безперервний встановлений термін» переривається через відсутність(і) понад шість місяців упродовж безперервного 12-місячного періоду (якщо відсутність не підпадає під один із перерахованих вище винятків).
  3. Попередній статус триває максимум п’ять років. Якщо особи, які мають попередній статус, переривають своє постійне проживання, але повертаються до Великобританії до 31 грудня 2020 року, вони повинні подати нову заявку на отримання попереднього статусу, що дозволить їм закрити «безперервний встановлений термін» у п’ять років, необхідний для отримання статусу осілості .
  4. Попередній статус втрачає силу тільки через два роки відсутності у Великобританії.
  5. Право на перехід із попереднього статусу на статус осілості втрачається, якщо людина перервала безперервний встановлений термін проживання у країні й повернулася до Великобританії після 31 грудня 2020 року.
  6. Після завершення «безперервного встановленого терміну» у п’ять років, кандидат може провести до п’яти років за межами Великобританії, не втрачаючи права подавати заявку на отримання статусу осілості.

Наші фахівці рекомендують підходити вкрай обережно до правила відсутності у країні. Якщо у вас виникли питання, звертайтеся до нас:

contact@sterling-law.co.uk

020 7822 85 35

07 305 966 531

ПОДОРОЖІ ПІД ЧАС COVID-19: ТРАНСПОРТНИЙ КОРИДОР

Епідемія COVID-19 породила відчуття невизначеності в серцях багатьох мандрівників. Зміна політики щодо поїздок із Франції та Нідерландів показує, що рішення про обмеження на поїздки може бути прийнято практично відразу.

Ця стаття покликана не тільки надати перелік доступних транспортних коридорів, а й застерегти від можливих складнощів під час поїздки.

Що ж таке транспортний коридор?

Транспортний коридор (також відомий як повітряний міст) − це взаємна угода між двома країнами, що дозволяє пересуватися із країни в країну без необхідності дотримання двотижневого карантину. Такі коридори перебувають під постійним контролем уряду. Будь-яка країна, в якій буде виявлено зростання числа випадків інфікування, ризикує бути виключеною їх списку країн із транспортними коридорами.

Сайт уряду наводить такий перелік країн, що мають транспортні коридори (станом на 14 серпня 2020 року):

  • Акротірі і Декелія
  • Ангілья
  • Антигуа і Барбуда
  • Австралія
  • Австрія
  • Барбадос
  • Бермуди
  • Бонайре, Сент-Естатіус і Саба
  • Британська антарктична територія
  • Британська територія в Індійському океані
  • Бруней (розміщений 11 серпня – якщо ви прибули до Англії з Брунею до 11 серпня, вам потрібно буде піти на самоізоляцію)
  • Кайманові острови
  • Нормандські острови
  • Хорватія
  • Кюрасао
  • Кіпр
  • Чеська Республіка
  • Данія
  • Домініка
  • Естонія
  • Фолклендські острови
  • Фарерські острови
  • Фіджі
  • Фінляндія
  • Французька Полінезія
  • Гібралтар
  • Німеччина
  • Греція
  • Гренландія
  • Гренада
  • Гваделупа
  • Гонконг
  • Угорщина
  • Ісландія
  • Ірландія
  • Острів Мен
  • Італія
  • Ямайка
  • Японія
  • Латвія
  • Ліхтенштейн
  • Литва
  • Макао (Макао)
  • Малайзія (додана 11 серпня – якщо ви прибули до Англії з Малайзії до 11 серпня, вам потрібно буде піти на самоізоляцію)
  • Маврикій
  • Монтсеррат
  • Нова Каледонія
  • Нова Зеландія
  • Норвегія
  • Острови Піткерн, Хендерсон, Дьюс і Оено
  • Польща
  • Реюньйон
  • Сан-Марино
  • Сейшельські острови
  • Словаччина
  • Словенія
  • Південна Корея
  • Південна Георгія і Південні Сандвічеві острови
  • Сен-Бартелемі
  • острів Святої Єлени, Вознесіння і Трістан-да-Кунья
  • Сент-Кітс і Невіс
  • Сент-Люсія
  • Сен-П’єр і Мікелон
  • Сент-Вінсент і Гренадіни
  • Швейцарія
  • Тайвань
  • Трінідад і Тобаго
  • Туреччина
  • Місто-держава Ватикан
  • В’єтнам

Що, якщо людина побувала як у країні з переліку, так й у країні, яка не входить до вищенаведеного переліку?

Якщо ви з країни, яка не увійшла до переліку, вирушили до країни, що увійшла до переліку, слід виходити із кількості днів, проведених у цих країнах. Наприклад, якщо ви провели 7 днів у країні, яка не включена до переліку, й 7 днів у країні, включеної до переліку, вам доведеться відправитися на самоізоляцію у Англії на 7 днів, тому що 7 із 14 днів ви вже провели у країні, що входить у цей перелік.

Що таке самоізоляція?

Самоізоляція − заборона на залишення місця проживання у Великобританії упродовж перших двох тижнів після прибуття до країни. Вам слід (згідно із сайтом уряду):

«Не приймати гостей, у тому числі друзів й родичів, якщо тільки вони не надають вам життєво необхідну допомогу. Єдині особи, із якими ви можете взаємодіяти, це ті, хто подорожував разом із вами, або ж ті, з ким ви проживаєте.

Вам не можна ходити на роботу, відвідувати школу або громадські місця. Не варто ходити за покупками. Якщо вам потрібна допомога в покупці продуктів, інших речей або ліків, вам слід попросити про це друзів або родичів, або ж замовити доставку.

У Сполученому Королівстві вам дозволяється займатися спортом тільки вдома або у своєму дворі. Вам не можна виходити із дому, щоб вигуляти собаку. У цьому випадку вам слід звернутися за допомогою до друзів або родичів.

Якщо вам необхідна допомога в покупці продуктів, ліків, або ж телефонна підтримка, ви також можете звернутися у добровільні служби оперативного реагування NHS (Volunteer Responders). Вам потрібно просто зателефонувати 0808 196 3646 (з 8:00 до 20:00). Вам доступна як разова допомога, так й допомога на регулярній основі під час самоізоляції.

В Англії вам дозволяється залишати своє житло тільки за певних обставин:

  • вам потрібна термінова медична допомога (або ж ваш лікар порадив вам звернутися за медичною допомогою);
  • вам необхідно отримати предмети першої необхідності, наприклад, їжу й ліки, проте тільки у виняткових обставинах, наприклад, коли ви не можете організувати їх доставку;
  • вам необхідно звернутися у основні державні служби, наприклад, у соціальну службу, або ж службу з надання підтримки потерпілим, але тільки у виняткових обставинах;
  • вам потрібно бути присутнім на похоронах члена сім’ї або партнера;
  • вам необхідно відвідати вмираючого або тяжкохворого члена сім’ї або партнера;
  • вам необхідно виконати юридичне зобов’язання, наприклад, взяти участь у судовому розгляді;
  • виникла надзвичайна ситуація

Ви не маєте права змінювати місце самоізоляції, за винятком ряду обставин:

  • згідно юридичного зобов’язання від вас вимагається зміна адреси, наприклад, якщо ви є дитиною, батьки якої живуть окремо, й вам необхідно переміщатися між будинками у рамках угоди про спільну опіку;
  • вам необхідно переночувати у іншому місці перед поїздкою у місце, де ви будете самоізолюватись упродовж 14 днів;
  • виникла надзвичайна ситуація

У подібних випадках ви повинні надати повну інформацію про кожну адресу, за якою ви маєте намір самоізолюватись, заповнивши спеціальну форму для відстеження місцезнаходження осіб, що в’їхали до країни (public health passenger locator form). У тому випадку, коли у виняткових обставинах ви не можете залишатися там, де зупинилися по приїзду, ви повинні якомога швидше оновити дану форму».

Висновок

Транспортні коридори змінюються щодня. Якщо ви плануєте вирушити у відпустку, ми рекомендуємо вам частіше звірятися з інформацією на сайті уряду, щоб уникнути непотрібних складнощів.