Мітки: Апеляція

ПОРУШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПОРЯДКУ ПО МАРШРУТУ SKILLED WORKER (T2 GENERAL): АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПРЕДСТАВЛЯЄ ДОДАТКОВІ РОЗ’ЯСНЕННЯ

У недавній справі Topadar v Secretary of State for the Home Department [2020] EWCA Civ 1525 Апеляційний суд розглядав два питання:

  1. На якому етапі Home Office (Міністерство внутрішніх справ) приймає рішення по імміграційної заявці?
  2. Чи є порушенням процесуального порядку відмова Home Office (Міністерства внутрішніх справ) з причини того, що спонсор заявника (тобто роботодавець) не надав додаткову інформацію (без повідомлення заявника про подібний запит)?

Апеляційний суд постановив:

  1. Рішення з імміграційного заяви було прийнято під час першої відмови Home Office. Перегляд цього рішення не входить до процесу прийняття рішення;
  2. Не існує абсолютної вимоги щодо того, що Home Office повинен заздалегідь повідомляти заявника про факти, які можуть вплинути на розгляд його/її заявки.

Вкрай важливо, щоб будь-яка компанія, яка планує спонсорувати працівника-мігранта (включаючи громадян ЄЕЗ), знала про необхідність відповідати на будь-який запит Home Office про надання додаткової інформації. Відсутність відповіді або відмова у наданні відповіді може привести до відхилення заявки.

Якщо у Вас виникли питання, або ж Вам потрібна допомога у подачі заявки, зв’яжіться із нами. Оксана Дем’янчук: oksana@sterling-law.co.uk

ЗАДАЙТЕ НАМ СВОЄ ЗАПИТАННЯ І МИ ЗВ’ЯЖЕМОСЯ ІЗ ВАМИ!

ЗАЯВКИ НА ПІДСТАВІ ТРИВАЛОГО ПРОЖИВАННЯ: ПЕРІОДИ НЕЗАКОННОГО ПЕРЕБУВАННЯ У КРАЇНІ

Імміграційні правила, що стосуються тривалого проживання, передбачають, що особи, які законно й безперервно проживали у Великій Британії упродовж останніх 10 років, мають право подати заявку на отримання посвідки на постійне проживання.

Однак виникає питання: що робити, якщо заявник не завжди знаходився у країні на законних підставах?

Імміграційні правила говорять:

276B. Вимоги, яким повинен відповідати заявник для отримання посвідки на постійне проживання на підставі тривалого проживання у Сполученому Королівстві, полягають у наступному:

(i) (a) він (вона) безперевно і законно проживає у Сполученому Королівстві не менше 10 років.

[…]

(v) заявник не повинен знаходитись у Великобританії незаконно, порушуючи імміграційне законодавство, за винятком випадків, коли застосовується параграф 39E цих Правил, будь-який поточний період незаконного перебування не буде враховуватися. Будь-який попередній період незаконного перебування між посвідками на проживання також не враховуватиметься, якщо:

(a) попередня заявка була подана до 24 листопада 2016 року й упродовж 28 днів після закінчення терміну законного перебування; або

(b) додаткова заявка була подана 24 листопада 2016 року або після цієї дати й застосовувався пункт 39E цих Правил.

Згідно із матеріалами справи R (Ahmed) v Secretary of State for the Home Department [2019] EWCA Civ 1070 заявники незаконно перебували у країні у період між законними посвідками на проживання упродовж їх 10-річного кваліфікаційного періоду. Апеляційний суд постановив, що застосування параграфа 39E, а саме 14-денного або 28-денного додаткового періоду, не робить перебування особи у країні в ці періоди законним. Отже, не варто покладатися на подібні періоди проживання при подачі заявки на отримання посвідки на постійне проживання відповідно до положень про тривале проживання пункту 276 B Імміграційних правил.

По суті, це означає, що, якщо у заявника є період незаконного перебування у країні упродовж 10-річного кваліфікаційного періоду, навіть якщо це перебування дозволено параграфом 39E, заявка все одно буде відхилена.

Однак це рішення Апеляційного суду суперечить інструкції Міністерства внутрішніх справ про тривале проживання, де говориться:

Ви можете задовольнити заявку, якщо заявник:

  • має короткострокові перерви у законному проживанні через несвоєчасне подання попередніх заявок, тривалістю не більше 28 календарних днів до 24 листопада 2016 р .;
  • має короткострокові перерви у законному проживанні, починаючи із 24 листопада 2016, але посвідка на проживання була видана відповідно до пункту 39E Імміграційних правил;
  • відповідає усім іншим вимогам для заявки на підставі законного проживання

Це вносить певну плутанину у тлумачення пункту 276B.

На щастя, у справі Hoque & Ors v. SSHD [2020] EWCA Civ +1357 Апеляційний суд все таки дав деякі довгоочікувані роз’яснення. У кожного із заявників був період перерви упродовж їх 10-річного кваліфікаційного періоду, й до них застосовувався пункт 39E.

Апеляційний суд постановив, що рішення у справі Masum Ahmed щодо перерв у законному проживанні у минулому було необґрунтованим [40]. У цьому випадку Апеляційний суд частково покладався на інструкцію від Державного секретаря (посилаючись на справу Pokhriyal v SSHD [2013] EWCA Civ 1 568, яка надала можливість покладатися на інструкцію у тих випадках, коли формулювання правил неоднозначне).

Апеляційний суд піддав критиці плутанину у Правилах у пункті 59 рішення:

В останні роки суду дуже часто доводилося розглядати апеляції, пов’язані із труднощами у розумінні Імміграційних правил. Почасти це є результатом їх складної структури й специфічних правил тлумачення, однак іноді причина просто полягає у незрозумілих формулюваннях і/або структурах конкретних положень. Цей випадок – яскравий тому приклад. Труднощі прийняття рішення про те, якими мають бути наслідки застосування параграфа 276B (v), підтверджується не тільки фактом того, що сам Суд не може дійти до одноголосного рішення, а й тим, що усі три члена дотримуються іншої точки зору, ніж та, яка була досягнута іншим складом у справі Masum Ahmed. Окрім того, Держсекретар спочатку хотіла відстояти рішення у справі Masum Ahmed – всупереч її власній інструкції – але, як ми бачили, незадовго до слухання змінила свою думку. (Це ілюструє також іншу проблему, далеко не унікальну – схоже, у Міністерства внутрішніх справ немає надійного механізму досягнення продуманої й послідовної позиції щодо того, як слід розуміти його власні правила.) Звичайно, не можна уникнути помилок у трактуванні будь-якого складного законодавчого акту, або ж псевдозаконодавчого акту; але повинен сказати, що подібні проблеми виникають дуже часто. Результатом поганої розробки є плутанина й непевність як для тих, хто підпорядковується Правилам, так і для тих, хто повинен їх застосовувати, й, як наслідок, збільшення кількості апеляцій. Державний секретар вже зробила перший крок до поліпшення ситуації, попросивши Комісію по законодавству доповісти про спрощення Імміграційних правил, і я сподіваюся, що згідно з цими рекомендаціями будуть вжиті заходи. Але проблема лежить набагато глибше, ніж структура й подача, і я сподіваюся, що будуть також продумані заходи щодо поліпшення загальної якості формулювання Правил.

ВІДМОВА НА ПІДСТАВІ НЕВІДПОВІДНОСТІ ВИМОГАМ

Фахівці Sterling Law успішно оскаржили відмову на підставі невідповідності вимогам.

Клієнтка легально в’їхала до Великобританії по гостьовій візі, однак прострочила своє перебування у країні. Перебуваючи на території Сполученого Королівства, вона завагітніла. На жаль, дитина трагічно загинула.

Після цього у клієнтки почалися відносини із чоловіком, який постійно проживає на території країни, й вона подала заявку на отримання посвідки на проживання. Заявка клієнтки була відхилена на підставі невідповідності вимогам (у зв’язку із наявністю боргу за послуги з охорони материнства), і вона, заручившись допомогою наших фахівців, звернулася до Трибуналу першого рівня.

Суддя визнав доцільним скористатися правом на свободу розсуду, з огляду на обставини втрати клієнткою дитини, а також намір клієнтки погасити заборгованість. Було встановлено, що у даному випадку не слід застосовувати невідповідність вимогам.

Апеляція була задоволена на підставі статті 8 поза сферою дії правил. Не дивлячись на те, що клієнтка не зіткнулася із нездоланними перешкодами, суддя визнав, що її повернення на батьківщину буде ускладнене трагічними подіями, пов’язаними із втратою дитини, а також новою вагітністю клієнтки.

Зв’язатись із нами:

contact@sterling-law.co.uk

07 305 966 531

Отримайте знижку 50% на консультацію із нашим юристом через Telmie. Зареєструйтеся вже зараз.

НЕВІСТКА ГРОМАДЯНИНА ЄЕЗ ОТРИМАЛА ПРАВО ПРОЖИВАТИ У ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

Наші фахівці добилися задоволення апеляції клієнтки на відмову Home Office (Міністерства внутрішніх справ) видати їй дозвіл на проживання у якості члена розширеної сім’ї громадянина ЄЕЗ.

Клієнтка, громадянка України, проживала на території Великобританії у якості члена сім’ї громадянина ЄЕЗ (її тесть португалець) разом зі своїм чоловіком і сином, які перебували у країні також завдяки родинним зв’язкам із вищезазначеним громадянином ЄЕЗ.

Сім’я подала заявку на отримання посвідки на проживання відповідно до законодавства Європейського економічного співтовариства, однак отримала відмову. Представники Home Office мотивували це недостатніми доказами залежності сім’ї від спонсора-громадянина ЄЕЗ.

У листі про відмову йшлося про те, що конверти й пакувальні ярлики із зазначенням адреси нашої клієнтки не можуть вважатися достатніми доказами того, що вона була членом сім’ї спонсора в Україні або Великобританії. Окрім того, також не було представлено достатньо доказів того, що вона фінансово залежить від спонсора в Україні або Великобританії.

Сім’я вирішила оскаржити рішення Home Office. Незабаром після подачі апеляції Home Office видав посвідку на проживання чоловікові та сину клієнтки як безпосереднім членам сім’ї спонсора, однак сама клієнтка як і раніше не могла отримати законний статус.

Клієнтка звернулася до нашого досвідченого адвоката з імміграційних справ, Нозіми Рахімжонової. Нозіма успішно представила клієнтку у суді, надавши докази того, що клієнтка залежала від спонсора як в Україні, так і у Великобританії, була частиною його сім’ї у Великобританії й була матеріально залежна від спонсора у Сполученому Королівстві. Вивчивши зібрані докази, Трибунал першого рівня ухвалив, що рішення Home Office про відмову у видачі посвідки на проживання клієнтці було необґрунтованим й що представники Home Office отримали достатньо доказів того, що наша клієнтка та її сім’я фінансово залежали від спонсора, а сама клієнтка була частиною сім’ї спонсора у Великобританії:

«… грошові перекази від спонсора заявнику та членам її сім’ї в Україні … були значними й охоплювали тривалий період часу …»

та:

«істотні докази надійного характеру, які свідчать про те, що заявник є частиною сім’ї спонсора у Великобританії … включають офіційну документацію, у тому числі заявку на отримання номеру національного страхування, документи HMRC, підтвердження орендодавцем факту проживання усіх сторін та реєстрацію GP за адресою спонсора .. . »

Апеляція була задоволена, клієнту було дозволено залишитися у Сполученому Королівстві зі своєю сім’єю й отримати посвідку на проживання, що надала їй певні права у Великобританії, включаючи право на роботу.

Ви є членом розширеної сім’ї громадянина/громадянки ЄЕЗ й отримали відмову/хочете подати заявку на отримання посвідки на проживання/попередньо статусу? Якщо ви опинилися у аналогічній ситуації, або ж якщо у вас виникли питання, пов’язані з імміграцією, напишіть нам: contact@sterling-law.co.uk.

07 305 966 531

Отримайте знижку 50% на консультацію із нашим юристом через Telmie. Зареєструйтеся вже зараз.

ЖІНЦІ ПОХИЛОГО ВІКУ ДОЗВОЛИЛИ ПРОЖИВАТИ У ВЕЛИКОБРИТАНІЇ РАЗОМ ЗІ СВОЇМ СИНОМ Й ОНУКАМИ

Ще одна успішна апеляція у Трибуналі першого рівня (Палаті із питань імміграції та надання притулку).

Клієнтка, громадянка Індії, законно приїхала до Великобританії разом зі своїм чоловіком, щоб відвідати їх сина й онуків, громадян Великобританії. На жаль, її чоловік раптово помер на території країни. Ситуацію погіршив й стан здоров’я клієнтки – деменція, хвороба Паркінсона, а також тривога та депресія зробили її повернення на батьківщину неможливим.

За порадою попередніх юридичних представників клієнтка подала заявку на підставі прав людини та стану здоров’я, проте Home Office (Міністерство внутрішніх справ) відхилив її. Клієнтка звернулася до Оксани Дем’янчук із метою оскаржити це рішення.

Акцент був зроблений на літньому віці клієнтки й на її статусі вдови, що, у свою чергу, підтверджувало сильну фізичну та емоційну залежності апелянтів від її сім’ї у Великобританії. Були наведені докази того, що клієнтка підтримує сімейні відносини згідно зі статтею 8 ЄКПЛ, а будь-яке втручання у сімейне життя жінки матиме серйозні наслідки.

Додатковим аргументом для Оксани Дем’янчук послужив прецедент KE (Nigeria) [2017] EWCA Civ 1382. Було відзначено, що апелянт зіткнеться із дуже значними перешкодами після повернення до Індії:

… вона не підтримує жодних стосунків у Індії й у неї немає підтримки у країні; без підтримки вона не в змозі впоратися із проблемами, й дуже імовірно, що у неї не буде доступу до ліків, які зможуть контролювати стан її здоров’я.

Відповідно, у Трибунал першого рівня була подана апеляційну заяву. Завдяки вагомим доказам, зібраним й представленим Оксаною, суддя визнав, що:

  • клієнтка має вельми серйозні проблеми зі здоров’ям й не може щодня піклуватися про себе;
  • її син-громадянин Британії цілодобово піклуватися про неї, і його допомога є незамінною;
  • стан здоров’я нашої клієнтки є серйозною перешкодою для її інтеграції у суспільство Індії;
  • після смерті чоловіка у нашої клієнтки в Індії не залишилося родичів, які могли б надати їй необхідну допомогу;

Суддя задовольнив апеляцію із прав людини (стаття 8 ЄКПЛ), зазначивши, що видворення апелянта із Сполученого Королівства є невиправданою мірою.

 

Зв’язатись із нами:

contact@sterling-law.co.uk

07 305 966 531

Отримайте знижку 50% на консультацію із нашим юристом через Telmie. Зареєструйтеся вже зараз.

КРЕДИТ НА НАВЧАННЯ ДЛЯ ГРОМАДЯН КРАЇН, ЩО НЕ ВХОДЯТЬ ДО ЄЕЗ

Фахівці Sterling Law успішно оскаржили відмову Student Finance England у наданні кредиту на навчання (student loan) клієнту-громадянину країни, що не входить до ЄЕЗ, який отримав статус осілості. Причиною для відмови послужило твердження про те, що клієнт не відповідає цензу проживання.

Для отримання кредиту на освіту студент повинен відповідати певному цензу проживання, включаючи вимогу про законне проживання у Великобританії упродовж трьох років до початку навчання.

Клієнт, що не є громадянином ЄС, прибув до країни ще дитиною, й з тих пір проживав у Великобританії на законних підставах. Він отримав статус осілості відповідно до Схеми отримання статусу осілості (Settlement Scheme). На жаль, його імміграційна історія не була ідеальною, оскільки у минулому йому неодноразово помилково відмовляли у видачі посвідки на тимчасове проживання. Проте, завдяки кваліфікованим фахівцям Sterling Law клієнту завжди вдавалося вдало оскаржувати рішення Home Office.

Після подачі клієнтом заявки на отримання кредиту на навчання Student Finance England запросили у Home Office його імміграційну історію у рамках стандартної процедури перевірки. На жаль, Home Office надали інформацію, яка ввела в оману співробітників Student Finance England. Згідно із наданими даними клієнт прострочив перебування у країні на 3 роки.

Наші фахівці оскаржили рішення Student Finance England й переконали їх переглянути своє рішення. Тактика полягала в одночасному зверненні як до Home Office, так й до Student Finance England. Спочатку нашим фахівцям довелося зіткнутися із некоректним розумінням представниками Student Finance England імміграційних правил, а також із відмовою представників Home Office взяти на себе відповідальність. Однак завзятість наших фахівців принесла свої плоди, й Student Finance England погодилися терміново надати клієнту кредит на навчання на 2019/2020 навчальний рік.

Ця справа оголила серйозну ваду системи видачі кредитів на навчання (student loan system), безпосередньо пов’язану із мігрантами: при розгляді імміграційної історії Student Finance England покладаються на обмежену інформацію від Home Office. Дані від Home Office можуть бути неповними, представники Student Finance England також можуть неправильно зрозуміти надану інформацію, оскільки вони не знайомі із імміграційною системою. Ця проблема загрожує відмовами у видачі кредиту на навчання у тому випадку, якщо імміграційна історія заявника містить хоча б одну відмову, особливо, якщо заявник у минулому був членом сім’ї громадянина/громадянки ЄЕЗ.

Успіх цієї справи ще раз доводить, що будь-яке некоректне рішення повинно бути оскаржене.

 

Зв’язатись із нами:

contact@sterling-law.co.uk

07 305 966 531

Отримайте знижку 50% на консультацію із нашим юристом через Telmie. Зареєструйтеся вже зараз.

COVID-19: ЗАТРИМКИ ІЗ ПРИЙНЯТТЯМ РІШЕНЬ ПО ЗАЯВКАМ

На жаль, епідемія Covid-19 прогресує, й Великобританія змушена вдатися до карантинних заходів. Бари, кафе та ресторани закриті на час епідемії, окрім того, навіть урядові організації зіткнулись із дефіцитом робочих або повним закриттям.

Варто відзначити, що імміграційні трибунали також тимчасово призупинили свою діяльність. Це означає, що клієнтам, які подали заявки на отримання віз, або ж очікують рішення від Міністерства внутрішніх справ або імміграційного трибуналу, варто приготуватися до серйозних затримок.

На щастя, це не повинно відобразитися на добробуті клієнтів, оскільки припинені також й усі примусові заходи. Влада просто не може змусити вас покинути Великобританію. Окрім того, навіть якщо вам відмовлено у видачі, термін подачі апеляції почнеться лише із моменту отримання відповідного рішення.

Досить імовірно, що у найближчі місяці заявники не отримають від Міністерства внутрішніх справ або імміграційного суду будь-яких рішень. Ми робимо усе можливе для наших клієнтів, ці виняткові обставини не перебувають під контролем законних представників.

Якщо термін дії вашої візи закінчується або вже закінчився, й ви очікували відповіді на заявку від Міністерства внутрішніх справ – не хвилюйтеся: усі візи можуть бути подовжені до 30 травня 2020 року у тому випадку, якщо іноземні громадяни не можуть виїхати додому через закриття кордонів або самоізоляцію.

Якщо у вас є питання, пишіть нам на contact@sterling-law.co.uk

або на 07 305 966 ​​531 (Viber, Whatsapp)

Отримайте знижку 50% на консультацію із нашим юристом через Telmie. Зареєструйтеся вже зараз.

ЧЛЕНИ СІМ’Ї ГРОМАДЯН ЄЕЗ: ПОСВІДКА НА ПОСТІЙНЕ ПРОЖИВАННЯ ПІСЛЯ ВІДМОВИ

Клієнт, що не є громадянином ЄЕЗ, спочатку отримав посвідку на проживання у країні у якості чоловіка громадянки ЄЕЗ. Згодом клієнт розлучився зі своєю дружиною й отримав посвідку на проживання за маршрутм «Retained Rights (Збережені права)». Потім клієнт подав заявку на отримання посвідки на постійне проживання, проте отримав відмову. Його апеляція також була відхилена Трибуналом першого рівня – суддя помилково вирішив, що клієнт повинен був виступати у якості кваліфікованої особи (qualified person), а не чоловіка громадянки ЄЕЗ під час їх шлюбу. В результаті цього йому було надано дозвіл на подачу апеляції.

У період між відмовою й подачею апеляції наші фахівці подали від імені нашого клієнта заявку на отримання безстрокового дозволу на проживання (ILR), щоб він зміг скористатися Appendix EU, також відомим, як статус осілості (settled status). Клієнту вдалося отримати ILR за цією схемою. Однак він все-таки хотів відстояти свої права відповідно до законодавства ЄС та подати апеляцію на відмову у видачі посвідки на постійне проживання.

У відповіді на повідомлення про апеляцію Міністерство заявило, що надання IRL за Appendix EU до Імміграційних правил означає абандування апеляції відповідно до Правил щодо громадян ЄЕЗ (EEA Regulations). Однак фахівці Sterling Law не погодилися із цим твердженням й подали відповідні документи до Міністерства внутрішніх справ й Верховного трибуналу. Під час слухання у Верховному трибуналі представники Міністерства визнали, що апеляція відповідно до правил ЄЕЗ не може бути абандована через надання IRL відповідно до внутрішнього законодавства. Суддя погодився із цим й постановив:

Ми зробили наступні висновки щодо питання про абандування:

і. Відповідно до Правил 2006 року у пункт 4 (2) Додавання 2 до цих Правил було включено положення про апеляції, подані відповідно до розділу 82 (1).

Закон про громадянство, імміграцію та надання притулку (NIAA) 2002 року має визнаватися абандованим у тому випадку, якщо заявнику було видано документ, що підтверджує право на проживання у Сполученому Королівстві відповідно до законодавства ЄС. Після змін, внесених Законом про імміграцію 2014 року, станом на 6 квітня 2015 року це положення про абандування було скасовано й не замінено іншим;

іі.Жодне з положень Правил щодо громадян ЄЕЗ не містить вказівок про абандування апеляції на рішення у справі щодо громадян ЄЕЗ, поданої згідно із цими Правилами, після отримання безстрокового дозволу на проживання або іншого документа, що підтверджує право на проживання у Сполученому Королівстві відповідно до законодавства ЄС;

iii . З цього випливає, що надання посвідки на проживання після подачі заявки відповідно до Схеми отримання громадянами ЄС статусу осілості не призведе до абандування апеляції, поданої згідно із Правилами 2016 року.

Іншими словами, навіть якщо ви отримали посвідку на проживання відповідно до Appendix EU, ви все одно можете відстоювати свої права згідно EEA Regulation. На практиці цей факт може вплинути на період подачі заявки на натуралізацію у якості громадянина Великобританії, оскільки посвідка на постійне проживання відповідно до EEA Regulation може бути датована заднім числом, на відміну від безстрокової посвідки на проживання згідно Appendix EU.

Клієнт виграв справу й отримав право на постійне проживання у Великобританії.

Зв’язатись із нами:

contact@sterling-law.co.uk

07 305 966 531

Отримайте знижку 50% на консультацію із нашим юристом через Telmie. Зареєструйтеся вже зараз

 

Oksana Demyanchuk

Email: oksana@sterling-law.co.uk

Tel. 020 7822 8535

 

Michael Carter

Email: michael@sterling-law.co.uk

Tel. 020 7822 8535

 

 

АПЕЛЯЦІЯ ПАРТНЕРА ГРОМАДЯНИНА БРИТАНІЇ БУЛА ЗАДОВОЛЕНА (IAC)

Трибунал першого рівня задовольнив апеляцію клієнтки, що знаходиться у цивільному партнерстві із громадянином Великобританії (IAC).

Клієнтка, громадянка Китаю, приїхала до Великобританії у якості студентки в далекому 2001 році. Після закінчення дозволеного терміну перебування у країні вона все ж залишилася у Сполученому Королівстві. Незабаром після цього вона познайомилася із майбутнім партнером, громадянином Британії.

У 2018 році клієнтка подала заявку на отримання посвідки на проживання на підставі сімейного та приватного життя, а саме, на підставі того, що вона досить тривалий час знаходиться у незареєстрованих відносинах із громадянином Великобританії.

Однак Міністерство внутрішніх справ відхилило її заявку. У відповідь на це жінка подала апеляцію. Трибунал першого рівня досить довгий час не розглядав її апеляцію, й клієнтка звернулася до Sterling Law за консультацією щодо подальших дій.

Наш провідний імміграційний адвокат Оксана Дем’янчук подала ще одну апеляцію на відмову Міністерства, надавши вагомі причини затримки із подачею. На цей раз слухання відбулося.

У ході слухання були надані докази справжності сімейного та особистого життя клієнтки із її партнером, його дітьми й онуками у Великобританії. Окрім того, були представлені докази можливих серйозних проблем із інтеграцією клієнтки у соціум її рідної країни.

Також висувалося припущення про те, що сімейне життя клієнтки непропорційно постраждає від будь-якого переїзду, оскільки вона не може повернутися назад до Китаю разом зі своїм партнером з ряду причин, серед яких й те, що сам партнер є власником бізнесу у Сполученому Королівстві, й його переїзд завдасть бізнесу непоправної шкоди.

Заявлялося, що депортація клієнтки із країни буде порушенням її прав згідно зі статтею 8 ЄКПЛ, відповідно, рішення Міністерства внутрішніх справ про відмову має бути визнано незаконним.

Трибунал першого рівня погодився із цим твердженням:

Розглядаючи питання пропорційності, я наголошую, що громадськість гостро зацікавлена ​​у підтримці ефективного імміграційного контролю й дотриманні принципових положень, передбачених законодавством, при розгляді кожного питання, пов’язаного із імміграцією згідно із законами про імміграцію. Однак, з огляду на нездоланні перешкоди, із якими зіткнеться [її партнер], а також той факт, що заявник не відвідувала Китай майже 20 років, у неї немає родичів, які могли б запропонувати підтримку подружжю у разі їх повернення, у неї немає зв’язку із країною, а також і інші докази, я вважаю, що рішення відповідача буде непропорційним втручанням у сімейне життя заявника й, отже, є незаконним відповідно до розділу 6 Закону про права людини 1998 року.

Апеляція була задоволена на підставі прав людини та імміграційних правил. Через багато років клієнтка все ж отримала легальний статус у Великобританії й подружжя може спокійно продовжити спільне життя.

Зв’язатись із нами:

contact@sterling-law.co.uk

07 305 966 531

Отримайте знижку 50% на консультацію із нашим юристом через Telmie. Зареєструйтеся вже зараз.

Oksana Demyanchuk

Email: oksana@sterling-law.co.uk

Tel. 020 7822 8535

 

Michael Carter

Email: michael@sterling-law.co.uk

Tel. 020 7822 8535

 

 

 

АПЕЛЯЦІЮ КЛІЄНТА ІЗ ПІВДЕННОЇ КОРЕЇ ЗАДОВОЛЬНИЛИ НА ПІДСТАВІ ПРАВ ЛЮДИНИ

Чергова успішна апеляційна справа нашої команди. На цей раз клієнтом виступив громадянин Південної Кореї.

Імміграційна історія клієнта залишалася бездоганною аж до 2010 року, коли він отримав відмову у видачі посвідки на тимчасове проживання у країні у якості студента. Апеляція, подана для оскарження цього рішення, була задоволена, проте клієнту надали лише 3-місячну посвідку на проживання із правом подовження у травні 2012 року.

На жаль, його сім’я не підтримала вибір сина стосовно освітнього закладу, професії, й планів на життя у цілому, тому він позбувся як емоційної, так і фінансової підтримки з боку близьких. Як підсумок, клієнт продовжив проживати у Британії й після закінчення дозволеного періоду перебування.

Зустріч із співробітниками імміграційної служби спонукала клієнта клопотати про надання притулку у країні. Він вирішив подати заявку самостійно.

Підставою для надання притулку послужив факт примусу клієнта до проходження обов’язкової військової служби у його рідній країні. Він стверджував, що відмовився служити в армії із міркувань совісті, й повинен отримати статус біженця, оскільки підпадає під Женевську конвенцію про права біженців 1951 року.

Як відомо, в Республіці Корея введена обов’язкова військова служба, до того ж, влада країни відкрито говорить про притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від її проходження. Країна відома найтривалішим строком служби у армії й відсутністю альтернативної служби. Єдиною альтернативою для призовників на сьогоднішній день є тюремне ув’язнення терміном не менше 18 місяців.

Також було заявлено, що хоча умови утримання під вартою у Південній Кореї й не порушують міжнародні стандарти, тюремне ув’язнення все ж матиме вплив на його свободу вибору, сімейну, соціальну, професійну й особисте життя. Клієнт стверджував, що після тюремного ув’язнення він вже не зможе вільно подорожувати, влаштуватися на хорошу роботу або отримати фінансову підтримку. До того ж, тюремний термін здатний негативно вплинути й на його відносини із партнером, з яким він вже прожив більше 7 років у Великобританії.

На жаль, Міністерство внутрішніх справ не звернуло належної уваги на усі аспекти справи клієнта й визнало його заявку «явно необґрунтованою» відповідно до статті 94 Закону про громадянство, імміграції та надання притулку 2002 року. Після відмови клієнт доручив нам вести цю справу.

Наші фахівці довго й наполегливо боролися за право оскаржити рішення Міністерства. Підставами для апеляції виступали наступні твердження:

1) Відповідно до Конвенції, відмова від служби у армії з міркувань совісті є вагомою причиною для визнання особи біженцем. Було відзначено, що клієнт є членом певної соціальної групи, чиї права порушуються. Отже він повинен бути визнаний біженцем.

2) У разі, якщо наш клієнт не буде визнаний біженцем, депортація порушить його право на сімейне й особисте життя. Було заявлено, що спільне проживання із партнером упродовж більш як 7 років прирівнює ці взаємини до шлюбу. Взяття клієнта під варту після прибуття до Південної Кореї, відбування покарання строком не менш ніж 2 роки, а також позбавлення рівноправності розглядалися як непереборні перешкоди.

Додаткова інформація по справі, надана у ході судового розгляду, повністю підтвердила раніше зроблені клієнтом заяви. Після відбування покарання у Південній Кореї, клієнт зіткнеться зі значними перешкодами для реінтеграції до південнокорейського суспільства, наприклад, труднощами із працевлаштуванням, відкриттям й веденням бізнесу, отриманням банківського кредиту або поїздкою за кордон.

Імміграційний суддя врахував усі аргументи, наведені нашою командою на чолі із Нозімою Рахімжоновою, й задовольнив апеляцію на підставі прав людини. Згідно із рішенням суду, депортація клієнта з Великобританії буде невідповідним покаранням, з огляду на його інтеграцію у суспільство країни упродовж близько 18 років, відносини із постійним партнером упродовж 9 років й занадто суворі наслідки відбування покарання у Південній Кореї, що порушують його права відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини й основних свобод.

Замовте консультацію тут.

 

Зв’яжіться із Нозімою:

 

 Nozima Rakhimjonova

Associate

nozima@sterlinglawyers.co.uk

+44 (0) 7305 8484 77

 

Більше успішних справ та новин тут.