Мітки: аренда житла

ПЕРЕВІРКА ПРАВА НА ОРЕНДУ ПОРУШУЄ ПРАВА ЛЮДИНИ

Високий суд ухвалив, що правила, згідно з якими нелегальні іммігранти не мають права орендувати житло, є «дискримінаційними» і порушують міжнародні норми в області прав людини. Нагадаємо, що програма «Право на оренду», що вимагає від орендодавців перевірки імміграційного статусу своїх орендарів, була реалізована в Англії ще у 2016 році.

Судді заявили, що було б незаконно розширювати сферу дії на Шотландію, Уельс та Північну Ірландію без подальшої оцінки. Міністерство внутрішніх справ сприйняло це рішення негативно.

Суддя Спенсер (Spencer) заявив, що подібна програма «практично не сприяє» контролю за імміграцією. Також він додав: навіть у тому випадку, якщо б вона дійсно перешкоджала міграції, вона б носила занадто дискримінаційний характер – наведені докази «переконливо свідчать» про те, що програма змушує орендодавців дискримінувати потенційних орендарів за їх національністю та етнічною приналежністю. Суддя постановив, що ця програма дійсно значно впливає на пошук житла потенційними орендарями, а членам парламенту, які проголосували за неї, не сподобаються наслідки її прийняття.

Тему дискримінації підняла Спільна рада із захисту іммігрантів (JCWI). На думку її членів, ця програма сприяє виникненню «расової дискримінації щодо тих, хто має повне право на оренду житла». У відповідь на це Chai Patel, директор з правових питань, заявив, що «на ринку житлової нерухомості Великобританії немає місця расизму». Він також додав, що це рішення «лише похитнуло верхівку айсберга», і закликав парламент відмовитися від подібної політики.

Асоціація домовласників-резидентів (Residential Landlords Association) також сприйняла рішення позитивно. На думку членів асоціації, така політика перетворила домовласників на «прикордонну поліцію, що виконує свої обов’язки неохоче і непрофесійно».

Згідно з дослідженням, приватні орендодавці бояться помилитися й практично не здають житло особам, у яких немає громадянства, або у яких встановлені часові рамки перебування у Великобританії.

Однак Міністерство внутрішніх справ заявило, що незалежне дослідження не знайшло доказів систематичної дискримінації, а сама програма була призначена для запобігання незаконного проживання у Великобританії.

Аналіз

Слід визнати, що справи про дискримінацію вкрай складно виграти в суді.

У даному випадку важливим аспектом виступали докази дискримінації, у тому числі й зібрані Спільною радою щодо захисту іммігрантів у ході своєрідної перевірки – орендодавцям були подані практичні ідентичні заявки на оренду житла, відрізнялися лише імена орендарів. Мета перевірки полягала у підтвердженні факту прийняття рішень на основі етнічної приналежності або національності. У разі, коли особа надавала паспорт Британії, дискримінації за етнічною ознакою не спостерігалося. Однак у разі відсутності паспорта перевага віддавалася людині з британським ім’ям.

Це дослідження зайвий раз довело, що домовласники, стурбовані можливим судовим переслідуванням, розглядали етнічну приналежність як причину для відмови орендарям.

Саме тому суддя Спенсер прийшов до висновку, що програма «не просто надає приватним орендодавцям привід для дискримінації, а й змушує їх вдаватися до неї там, де у іншому випадку дискримінації б не було». Він назвав подібну дискримінацію з боку орендодавців «логічною і повністю передбачуваною», оскільки вони ризикують зіткнутися із потенційними санкціями і штрафами за здачу житла не тим особам.

Політика «Несприятливе оточення»

Програма «Право на оренду», вперше випробувана в Уест-Мідлендсі, вимагає від орендодавців перевіряти документи потенційних орендарів, наприклад, паспорт або візу. Недотримання цієї вимоги є кримінальним злочином, що передбачає максимальне покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі.

Ця програма була введена відповідно до Закону про імміграцію 2014 року і є частиною політики «Несприятливе оточення», спрямованої на скорочення числа нелегальних іммігрантів у Великій Британії.

Лара тен Катен (Lara ten Caten), адвокат «Ліберті», заявила, що подібне рішення суду стало «ще однією ланкою, що руйнує невірну, дискримінаційну й нездійсненну політику «Несприятливе оточення»:

«Не дивлячись на те, що будь-який уряд прагне ефективно контролювати імміграцію, Міністерство внутрішніх справ зобов’язане припинити перекладати свої обов’язки на треті сторони, які не мають можливості дотримуватися нововведених норм, проте ризикують бути піддані штрафам й навіть тюремному ув’язненню».

«Правило повинне бути переглянуте»

Мохамед, який побажав залишитися невідомим, підтвердив, що зіткнувся зі значними труднощами під час пошуків житла в Лондоні. Він – громадянин Британії, а його дружина легально перебуває на території країни за подружньою візою.

За словами Мохамеда, їм відмовляли багато разів, оскільки домовласники турбувалися про порушення правил Міністерства внутрішніх справ. Він вважає, що це правило має бути скасовано: «Вкрай складно знайти доступне житло, якщо єдиною причиною для відмови є твоє іноземне походження».