Клієнт, PK, незаконно в’їхав на територію Великобританії у 2013 році, а в 2014, зіткнувшись із можливістю бути депортованим, клопотав про надання притулку у країні.
Однак все його клопотання були відхилені, а отримані на батьківщині повістки із призовом на військову службу були визнані підробленими, в результаті чого клієнт був депортований.
PK оскаржив відмови у Трибуналі першого рівня. Під час слухання розглядалися два основних питання:
Чи може військова служба в Україні включати у себе виконання дій, що суперечать основним правилам поведінки людини, визначеним міжнародним правом?
Чи загрожує апелянтові тюремний термін, і, якщо це так, чи є умови утримання під вартою такими, які порушують положення статті 3 Європейської конвенції про права людини?
Суддя оцінив можливість виконання клієнтом таких дій як «малоймовірно, але не виключається». Було встановлено, що апелянтові, найімовірніше, загрожує лише штраф за ухилення від призову. Трибунал першого рівня відхилив апеляцію, оскільки вважав, що передбачувана шкода не є достатньо серйозною, щоб порушити положення статті 3 Конвенції за прав людини.
Основне питання, порушене у Апеляційному суді, було наступним: чи має покарання за ухилення від призову досягати мінімального рівня суворості для того, щоб ухильника можна було визнати біженцем відповідно до Конвенції. Також зазначалася невідповідність між підходом Верховного трибуналу й керівництвом Держсекретаря при розгляді питання про «мінімальний рівень суворості».
Апеляція була задоволена, справа була передана назад до Верховного суду.
Представниками PK виступили королівський адвокат Ентоні Метцер (Anthony Metzer) та Джуліан Норман, проінструктовані Sterling Law.
Ви можете знайти повну статтю тут.

Нозима Рахимжонова
Юридичний помічник
Недія Пилипчук
Юридичний помічник