Мітки: Депортація

ТРИВАЛА ВІДСУТНІСТЬ У ВЕЛИКОБРИТАНІЇ МОЖЕ НЕГАТИВНО ПОЗНАЧИТИСЯ НА ВАШОМУ ПОПЕРЕДНЬОМУ СТАТУСІ (PRE-SETTLED STATUS)

Для більшості людей Схема отримання громадянами ЄС статусу осілості здається чесною та простою. Однак плутанина із дозволеним терміном відсутності у країні, найімовірніше, створить проблеми для деяких жителів Європи у майбутньому.

Зокрема, особи, які мають попередній статус, обов’язково повинні знати правила відсутності у країні. Як правило, якщо вони знаходяться за межами Великобританії понад шість місяців упродовж будь-якого 12-місячного періоду упродовж п’яти років, тобто упродовж необхідного терміну для отримання права на статус осілості, їм доводиться починати 5-річний відлік заново. А якщо вони повернуться до Великобританії після 31 грудня 2020 року, вони можуть повністю втратити право на отримання статусу осілості.

Відсутність у країні й Схема отримання громадянами ЄС статусу осілості

Громадяни ЄС та члени їх сімей мають право на отримання статусу осілості після завершення «безперервного встановленого терміну проживання упродовж п’яти років» у Великобританії. Особи, які проживають у Сполученому Королівстві менше п’яти років, мають право на отримання попереднього статусу й можуть отримати статус осілості після досягнення п’яти років.

«Безперервний встановлений термін» визначається у Додатку ЄС (Appendix EU) до Імміграційних правил (нормативне джерело Схеми отримання статусу осілості) як період проживання у країні, що почався до 23:00 31 грудня 2020 року й не порушується однією із наведених нижче умов:

  1. Відсутність(і) у Великобританії понад шість місяців упродовж будь-якого 12-місячного періоду, за деякими винятками, описаними нижче.
  2. Тюремний вирок
  3. Рішення або наказ про депортацію, заборону на в’їзд або висилку (у найзагальніших рисах)

Підрахунок тривалості відсутності

Варто відзначити, що шестимісячний ліміт не обмежується лише одним випадком тривалої відсутності в Великобританії. Сюди також можна віднести кілька поїздок загальною тривалістю у шість місяців.

Окрім того, правила відносяться до відсутності(ей) упродовж «будь-якого 12-місячного періоду». Простіше кажучи, Міністерство внутрішніх справ (Home Office) не стежитиме за вашими поїздками упродовж календарного року. Замість цього буде враховуватися «безперервний» період у 12 місяців, який «обнуляється» при кожній поїздці. Це означає, що кандидатам, які часто подорожують, потрібно буде уважно стежити за своїми поїздками.

Однак подібні правила мають відношення тільки до «безперервного встановленого терміну». Після закінчення п’ятирічного встановленого терміну заявник може втратити право на отримання статусу осілості тільки у тому випадку, якщо він/вона проведе п’ять або більше років за межами Великобританії (так звані «непередбачені обставини»).

Що стосується тривалості місяця, то характеристику цьому терміну не дають ні Доповнення ЄС, ні Імміграційні правила у цілому, ні положення для громадян ЄС щодо періоду до Брексіту Імміграційних правил (Європейська економічна зона) 2016 року.

Однак тут нам можуть допомогти правила подачі інших заявок. Наприклад, у разі подачі заявки на отримання безстрокової посвідки на проживання інструкція Міністерства внутрішніх справ визначає місяць як «30 календарних днів». Це означає, що шість місяців рівні 180 дням (таке ж правило застосовується й до заявок на отримання безстрокової посвідки на проживання у категоріях Tier 2 (Загальна) й Tier 1 (Інвестор)). Наші фахівці настійно рекомендують заявникам не перевищувати ліміт у 180 днів.

При підрахунку слід пам’ятати, що враховується тільки цілий день відсутності у Великобританії. Якщо ви покинете Великобританію 2 березня й повернетеся 3 березня, це не буде вважатися відсутністю. Якщо ж ви повернетеся 4 березня, зарахується один день відсутності. Окрім того, вам не потрібно вказувати точні дати поїздки у заявці на участь у Схемі отримання статусу осілості, однак заявникам необхідно самостійно підтвердити, що вони провели не більше шести місяців за межами Сполученого Королівства упродовж будь-якого 12-місячного періоду. Не дивлячись на досить м’який підхід до відсутності у країні, не варто забувати, що необхідно бути чесним із представниками Міністерства внутрішніх справ, адже у них є список поїздок, у яких використовувався сервіс eGates, а також штампи у вашому паспорті.

Винятки із правила шести місяців

За певних обставин уряд допускає деяке послаблення правила шести місяців:

  • обов’язкова військова служба;
  • відрядження;
  • Королівська служба (сюди входить й партнер або дитина, що супроводжує таку людину);
  • робота у морських районах Великобританії

Окрім того, заявникам дозволяється «один період відсутності», що не перевищує 12 місяців, «з серйозної причини, такої як вагітність, пологи, серйозне захворювання, навчання, професійна підготовка або відрядження за кордон». У певних випадках до серйозних причин також можна віднести й догляд за невиліковно хворими батьками. Звичайно, у всіх випадках потрібно представити докази причин відсутності: медичну карту, лист від роботодавця або підтвердження університетом навчання за кордоном.

Перевищення ліміту

Відсутність(і) у країні понад шість місяців, що не підпадає не під одне із винятків, порушує «безперервний встановлений термін». Іншими словами, з дати повернення людини до Великобританії починається новий безперервний встановлений термін. Однак це зовсім не означає, що цій особі необхідно залишити Великобританію або що термін дії його/її попереднього статусу підійшов до кінця. Попередній статус втрачає свою силу тільки через два роки відсутності у Сполученому Королівстві (розділ 13(4)(a) Імміграційного указу (дозвіл на в’їзд й посвідка на проживання): якщо особа із попередніми статусом знаходилася за межами Сполученого Королівства упродовж безперервного періоду понад два роки … дійсна на той момент посвідка на проживання (якщо вона обмежена) після цього закінчується.

Ми не можемо не відзначити, що людині, яка перервала безперервний встановлений термін, необхідно повторно подати заявку на отримання попереднього статусу після повернення до країни, щоб переконатися, що він/вона може згодом отримати статус осілості. Це пов’язано із тим, що попередній статус не можна відновити або продовжити, тому у цієї людини буде відсутній безперервний п’ятирічний період проживання, необхідний для отримання статусу осілості.

Підсумок

  1. Громадяни ЄС й члени їх сімей мають право на отримання статусу осілості після «безперервного встановленого терміну» проживання у країні упродовж п’яти років.
  2. «Безперервний встановлений термін» переривається через відсутність(і) понад шість місяців упродовж безперервного 12-місячного періоду (якщо відсутність не підпадає під один із перерахованих вище винятків).
  3. Попередній статус триває максимум п’ять років. Якщо особи, які мають попередній статус, переривають своє постійне проживання, але повертаються до Великобританії до 31 грудня 2020 року, вони повинні подати нову заявку на отримання попереднього статусу, що дозволить їм закрити «безперервний встановлений термін» у п’ять років, необхідний для отримання статусу осілості .
  4. Попередній статус втрачає силу тільки через два роки відсутності у Великобританії.
  5. Право на перехід із попереднього статусу на статус осілості втрачається, якщо людина перервала безперервний встановлений термін проживання у країні й повернулася до Великобританії після 31 грудня 2020 року.
  6. Після завершення «безперервного встановленого терміну» у п’ять років, кандидат може провести до п’яти років за межами Великобританії, не втрачаючи права подавати заявку на отримання статусу осілості.

Наші фахівці рекомендують підходити вкрай обережно до правила відсутності у країні. Якщо у вас виникли питання, звертайтеся до нас:

contact@sterling-law.co.uk

020 7822 85 35

07 305 966 531

АПЕЛЯЦІЯ ПАРТНЕРА ГРОМАДЯНИНА БРИТАНІЇ БУЛА ЗАДОВОЛЕНА (IAC)

Трибунал першого рівня задовольнив апеляцію клієнтки, що знаходиться у цивільному партнерстві із громадянином Великобританії (IAC).

Клієнтка, громадянка Китаю, приїхала до Великобританії у якості студентки в далекому 2001 році. Після закінчення дозволеного терміну перебування у країні вона все ж залишилася у Сполученому Королівстві. Незабаром після цього вона познайомилася із майбутнім партнером, громадянином Британії.

У 2018 році клієнтка подала заявку на отримання посвідки на проживання на підставі сімейного та приватного життя, а саме, на підставі того, що вона досить тривалий час знаходиться у незареєстрованих відносинах із громадянином Великобританії.

Однак Міністерство внутрішніх справ відхилило її заявку. У відповідь на це жінка подала апеляцію. Трибунал першого рівня досить довгий час не розглядав її апеляцію, й клієнтка звернулася до Sterling Law за консультацією щодо подальших дій.

Наш провідний імміграційний адвокат Оксана Дем’янчук подала ще одну апеляцію на відмову Міністерства, надавши вагомі причини затримки із подачею. На цей раз слухання відбулося.

У ході слухання були надані докази справжності сімейного та особистого життя клієнтки із її партнером, його дітьми й онуками у Великобританії. Окрім того, були представлені докази можливих серйозних проблем із інтеграцією клієнтки у соціум її рідної країни.

Також висувалося припущення про те, що сімейне життя клієнтки непропорційно постраждає від будь-якого переїзду, оскільки вона не може повернутися назад до Китаю разом зі своїм партнером з ряду причин, серед яких й те, що сам партнер є власником бізнесу у Сполученому Королівстві, й його переїзд завдасть бізнесу непоправної шкоди.

Заявлялося, що депортація клієнтки із країни буде порушенням її прав згідно зі статтею 8 ЄКПЛ, відповідно, рішення Міністерства внутрішніх справ про відмову має бути визнано незаконним.

Трибунал першого рівня погодився із цим твердженням:

Розглядаючи питання пропорційності, я наголошую, що громадськість гостро зацікавлена ​​у підтримці ефективного імміграційного контролю й дотриманні принципових положень, передбачених законодавством, при розгляді кожного питання, пов’язаного із імміграцією згідно із законами про імміграцію. Однак, з огляду на нездоланні перешкоди, із якими зіткнеться [її партнер], а також той факт, що заявник не відвідувала Китай майже 20 років, у неї немає родичів, які могли б запропонувати підтримку подружжю у разі їх повернення, у неї немає зв’язку із країною, а також і інші докази, я вважаю, що рішення відповідача буде непропорційним втручанням у сімейне життя заявника й, отже, є незаконним відповідно до розділу 6 Закону про права людини 1998 року.

Апеляція була задоволена на підставі прав людини та імміграційних правил. Через багато років клієнтка все ж отримала легальний статус у Великобританії й подружжя може спокійно продовжити спільне життя.

Зв’язатись із нами:

contact@sterling-law.co.uk

07 305 966 531

Отримайте знижку 50% на консультацію із нашим юристом через Telmie. Зареєструйтеся вже зараз.

Oksana Demyanchuk

Email: oksana@sterling-law.co.uk

Tel. 020 7822 8535

 

Michael Carter

Email: michael@sterling-law.co.uk

Tel. 020 7822 8535

 

 

 

PK: АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПЕРЕДАВ СПРАВУ ПРО УХИЛЕННЯ ВІД ПРИЗОВУ ДО АРМІЇ УКРАЇНИ НАЗАД ДО ВЕРХОВНОГО ТРИБУНАЛУ

Клієнт, PK, незаконно в’їхав на територію Великобританії у 2013 році, а в 2014, зіткнувшись із можливістю бути депортованим, клопотав про надання притулку у країні.

Однак все його клопотання були відхилені, а отримані на батьківщині повістки із призовом на військову службу були визнані підробленими, в результаті чого клієнт був депортований.

PK оскаржив відмови у Трибуналі першого рівня. Під час слухання розглядалися два основних питання:

Чи може військова служба в Україні включати у себе виконання дій, що суперечать основним правилам поведінки людини, визначеним міжнародним правом?

Чи загрожує апелянтові тюремний термін, і, якщо це так, чи є умови утримання під вартою такими, які порушують положення статті 3 Європейської конвенції про права людини?

Суддя оцінив можливість виконання клієнтом таких дій як «малоймовірно, але не виключається». Було встановлено, що апелянтові, найімовірніше, загрожує лише штраф за ухилення від призову. Трибунал першого рівня відхилив апеляцію, оскільки вважав, що передбачувана шкода не є достатньо серйозною, щоб порушити положення статті 3 Конвенції за прав людини.

Основне питання, порушене у Апеляційному суді, було наступним: чи має покарання за ухилення від призову досягати мінімального рівня суворості для того, щоб ухильника можна було визнати біженцем відповідно до Конвенції. Також зазначалася невідповідність між підходом Верховного трибуналу й керівництвом Держсекретаря при розгляді питання про «мінімальний рівень суворості».

Апеляція була задоволена, справа була передана назад до Верховного суду.

Представниками PK виступили королівський адвокат Ентоні Метцер (Anthony Metzer) та Джуліан Норман, проінструктовані Sterling Law.

Ви можете знайти повну статтю тут.

Руслан Косаренко
Старший партнер

 

 

Нозима Рахимжонова

Юридичний помічник

nozima@sterlinglawyers.co.uk

 

 

Недія Пилипчук

Юридичний помічник

nadiya@sterlinglawyers.co.uk

КОРОЛЕВА ОЗВУЧИЛА НАМІРИ УРЯДУ ЩОДО ІММІГРАЦІЇ

Закон про імміграцію, покликаний покласти край вільному пересуванню, став головним пунктом тронної промови Єлизавети II. Королева зазначила, що:

«Цей закон закладе основу для розвитку справедливої, сучасної імміграційної системи, що відповіднає глобальним вимогам. Мій уряд має намір зберегти право на проживання тут громадян-резидентів, які пов’язали свою долю із Сполученим Королівством й внесли великий вклад у економіку країни. Закон покликаний підкріпити цей намір».

Згідно із більш докладною інформацією запропонований закон, за винятком ряду пунктів, є аналогічним Закону про координацію імміграції та соціального захисту (Вихід із ЄС) (Immigration and Social Security Co-ordination (EU Withdrawal) Bill), опублікованому у грудні 2018 року. Нові пункти виділені жирним шрифтом:

Основні пункти Закону:

  • Припинення вільного пересування громадян ЄС відповідно до законодавства Великобританії.
  • Дотримання норм поводження із громадянами ЄС, що прибувають до Сполученого Королівства із громадянами країн, що не входять до ЄС, після січня 2021, року, й норм поводження із резидентами до дня виходу з ЄС.
  • Уточнення імміграційного статусу громадян Ірландії у Великобританії після скасування принципу вільного пересування.
  • Підтвердження крайнього терміну подачі заявок за Схемою отримання статусу осілості.
  • Надання громадянам ЄС й членам їх сімей, що клопочуть про статус осілості, права на оскарження відмови у наданні статусу осілості.
  • Надання можливості вносити зміни до діючих правил доступу до пільг та координації соціального забезпечення для громадян ЄС.

Дійсно, можна тільки привітати намір надати громадянам ЄС право на апеляцію у разі відмови у наданні необхідного статусу. На сьогоднішній день єдиним засобом правового захисту для них є перегляд рішення адміністративного органу.

Також стверджується, що законопроект «прокладає шлях для нової бальною імміграційної системи». У своєму інтерв’ю the Mail Пріті Патель (Priti Patel) заявила, що подібна система буде стимулювати мігрантів працевлаштуватися за межами Лондона й південного сходу.

Окрім того, уряд планує посилити заходи покарання для іноземних злочинців, які в’їжджають на територію країни, тим самим порушуючи наказ про депортацію. Цей закон «збільшить максимальне покарання для іноземних правопорушників, які повертаються до Великобританії, порушуючи наказ про депортацію». Однак поки неясно, наскільки саме посилиться покарання, і чи дійсно це питання є болючим для Сполученого Королівства.

Що ж стосується покоління «Віндраш», то закон про виплату компенсацій (Windrush Compensation Scheme (Expenditure) Bill) забезпечить законодавчу основу для вже існуючої системи виплати компенсацій громадянам Співдружності.

Варто відзначити, що на даний момент, із більшістю у мінус 43, уряду навряд чи вдасться прийняти будь-який із перерахованих вище законів. Однак цілком можливо, що на майбутніх виборах уряд отримає більшість й прийме курс з впровадження озвучених заходів.

 

Якщо Вам необхідна юридична консультація, зв’яжіться із нами:

contact@sterling-law.co.uk

+44 7 305 966 531

Закажіть консультацію тут.

Успішні справи.

ВЕРХОВНИЙ ТРИБУНАЛ ПОСТАНОВИВ, ЩО ТЮРЕМНЕ УВ’ЯЗНЕННЯ НЕ ПОРУШУЄ ПРОЦЕС ІНТЕГРАЦІЇ ГРОМАДЯН ЄЕЗ ДО СУСПІЛЬСТВА ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

В останні час громадяни ЄЕЗ все більше цікавляться питанням захисту прав, наданих їм відповідними правилами ЄС. На жаль, рішення Суду Європейського Союзу (CJEU) та внутрішнє законодавство не здатні дати чіткого роз’яснення щодо цього питання. Також незрозумілий статус й тих, хто шукає захисту від депортації із приймаючої держави-члена ЄС через наявність судимості.

Однак недавнє рішення Верховного трибуналу все ж зуміло пролити світло на питання про те, чи зможе факт наявності у особи судимості переважити факт безперервного проживання у країні упродовж 10 років відповідно до Директиви про права громадян Союзу (Citizen Directive), й, як наслідок, позбавити заявника права на посилений захист від депортації.

Факти

Апелянт, громадянин Польщі, в’їхав на територію Великобританії ще у 2007 й прожив у країні більше одинадцяти років. Однак 5 липня 2018 року було винесено рішення про його депортацію. Причиною тому послужили шість судимостей за водіння у нетверезому вигляді в період між 5 вересня 2011 року та 18 травня 2018 року. Три рази він відбував покарання у в’язниці. В цілому він отримав 280 днів позбавлення волі, проте провів в ув’язненні лише 123 дні.

Судді мали вирішити, чи порушує термін тюремного ув’язнення апелянта (123 дня) безперервне проживання у Сполученому Королівстві, й, як наслідок, чи позбавляється апелянт права на посилений захист відповідно до Правила 27(4) Іммиграційних правил (громадяни ЕЄЗ) 2016.

Рішення Трибуналу першого рівня

Апелянт оскаржив наказ про депортацію у Трибуналі першого рівня.

На жаль, суддя відхилив апеляцію чоловіка.

Суддя покладався на прецедент Warsame v Secretary of State for the Home Department, згідно із яким період тюремного ув’язнення не береться до уваги при підрахунку загальної тривалості проживання у країні, окрім того, ув’язнення порушує безперервність проживання відповідно до правила 27 (4).

У нашому випадку на момент свого першого тюремного терміну (28 лютого 2016 року) апелянт прожив у Великобританії менше десяти років. Однак якби термін проживання у країні склав 10 років, йому також необхідно було б довести, що процес інтеграції до суспільства Сполученого королівства не був порушений цим тюремним ув’язненням.

Апелянт отримав право на постійне проживання у березні 2015 року, відповідно, йому був наданий захист від депортації середнього рівня відповідно до правила 27 (3), а це означає, що наказ про депортацію повинен виноситися лише у разі серйозної загрози для державної політики      й громадської безпеки.

Апеляція й рішення Верховного трибуналу

Чоловік оскаржив рішення Трибуналу першого рівня на підставі правової помилки.

Він стверджував, що має право на найвищий рівень захисту від депортації відповідно до правила 27 (4) (а).

Було заявлено, що апелянтові зовсім не потрібен був 10-річний стаж безперервного проживання у країні до своєї першої судимості. Йому лише необхідно було підтвердити активну інтеграцію до суспільства упродовж наявних дев’яти років, що передували тюремному ув’язненню. Суд зобов’язаний був з’ясувати, чи є періоди позбавлення волі (123 дня фактичного тюремного ув’язнення) достатніми для порушення безперервності проживання (що перевищує 10 років) на дату винесення відповідного рішення.

Верховний трибунал задовольнив апеляцію.

Верховний трибунал постановив, що у цьому випадку слід покладатися не на Warsame, а на B v Land BadenWurttemberg (C-316/16) and Secretary of State for the Home Department v Vomero (C‑424/16) й встановив, що:

  • Трибунал першого рівня помилково зробив акцент на повному періоді тюремного ув’язнення (280 днів) замість фактичного часу, проведеного у в’язниці (123 дня).
  • У справі Baden-Wüttermberg and Vomero чітко вказано, що при ухваленні рішення про те, чи має апелянт право на посилений захист, повинна бути проведена загальна оцінка ступеню його інтеграції до суспільства Великобританії. Окрім того, тюремне ув’язнення не несе за собою автоматичне переривання процесу інтеграції.

Верховний трибунал провів загальну оцінку ступеню інтеграції заявника до суспільства країни. Були взяті до уваги:

  1. Використання договірних прав
  2. Період проживання у Великобританії
  3. Характер та серйозність правопорушень
  4. Протиправна поведінка
  5. Обставини, при яких було скоєно злочин
  6. Термін позбавлення волі
  7. Докази того, що він зрозумів усю серйозність скоєного

Прийнявши до уваги перераховані вище фактори, Верховний трибунал постановив, що тюремний термін апелянта у 123 дня, а також його протиправна поведінка є недостатньою підставою для припинення інтеграції до суспільства Великобританії, відповідно, твердження про те, що він порушив безперервність проживання у країні, є хибним.

Верховний трибунал встановив, що апелянт має право на посилений захист від депортації, а його судимості не несуть загрози громадському порядку.

Висновок

Ця справа внесла деяку ясність у визначення прав громадянина ЄЕЗ відповідно до Директиви про права громадян Союзу (Citizen Directive). Вона послужить яскравим прецедентом для інших справ, що стосуються порушення процесу інтеграції громадян ЄЕЗ до суспільства Великобританії. Прийнявши до уваги характер й серйозність злочину, вчиненого апелянтом, Трибунал постановив, що кілька місяців тюремного ув’язнення є недостатньою підставою для позбавлення його права на посилений захист, передбачений відповідною Директивою.

Потрапили в аналогічну ситуацію? Забронюйте консультацію тут.

Ви також можете зв’язатися із нами, написавши на пошту:

contact@sterling-law.co.uk

+44 020 7822 8535

+44 7 305 966 531

Більше успішних справ.

МІНІСТЕРСТВО ВІДМОВИЛОСЯ ВІД ЗВИНУВАЧЕНЬ У ШЛЮБІ ІЗ РОЗРАХУНКУ

Міністерство внутрішніх справ направило нам вищенаведеного листа щодо апеляції нашої клієнтки. Раніше представники Міністерства стверджували, що клієнтка вийшла заміж із розрахунку. Її віза була відкликана, а саму клієнтку попросили якомога швидше покинути територію Великобританії.

У цьому листі представники Міністерства підтвердили необґрунтованість подібного рішення. Такий результат справи став можливий завдяки професійній роботі юристів Sterling Law.

Цей випадок зайвий раз доводить, що навіть Міністерство внутрішніх справ може припуститися помилки, тому вкрай важливо боротися за свої права. На даний момент наші фахівці хочуть зобов’язати Міністерство сплатити понесені судові витрати, оскільки їх дії були незаконними й необґрунтованими. У разі, якщо клопотання про відшкодування витрат буде задоволено, клієнтці вдасться відшкодувати судові витрати, понесені через прийняття неправильного рішення Міністерством внутрішніх справ.

Sterling Law – фірма із великим професійним досвідом, що працює з різними областями права. Нещодавно Sterling Law увійшла до списоку Legal 500. Наші фахівці націлені на успішне завершення справи, незалежно від її складності, й здатні дати надію тим, хто вже давно її втратив.

Наші юристи щодня працюють із досить складними справами, їх досвід та знання допомагають клієнтам довести справу до переможного кінця. Наша мета – захистити права клієнтів й надати професійну консультацію на будь-якому етапі справи.

Ми здатні зробити неможливе можливим.

 

Екатерина Трубіна

jekaterina@sterling-law.co.uk

Зв’яжіться із нами contact@sterilng-law.co.uk

+44 020 7822 8535

+44 7 305 966 531

Або ж забронюйте консультацію тут.

 

 

 

 

ГОЛОСЛІВНІ ЗВИНУВАЧЕННЯ Й АНУЛЮВАННЯ ПОСВІДКИ НА ПРОЖИВАННЯ ГРОМАДЯНИНА ЄЕЗ ЯК НАСЛІДОК АГРЕСИВНОГО ВІЗИТУ ПРЕДСТАВНИКІВ МІНІСТЕРСТВА

Головними обов’язками Міністерства внутрішніх справ є захист Великобританії від терористичних атак, забезпечення громадської безпеки її громадян й контроль імміграції. Уряд Сполученого Королівства наділив його повноваженнями діяти відповідно до вищезазначених цілей. Але що ж робити, якщо ці повноваження йдуть наперекір із добробутом окремої особи?

Клієнт, громадянин України, одружився на громадянці Литви у 2012 році. У 2016 у їхній родині стався розлад. У цей же час, після відмови у видачі посвідки на постійне проживання, його діюча посвідка на проживання була анульована.

Міністерство внутрішніх справ вирішило анулювати посвідку нашого клієнта, оскільки визнало його союз шлюбом за розрахунком.

Представники Міністерства зробили подібний висновок після відвідування будинку клієнта:

  • Коли співробітники імміграційної служби дізналися про кризу у відносинах подружжя, вони заявили про фіктивність шлюбу.
  • Співробітники імміграційної служби звинуватили клієнта у гомосексуальності, ґрунтуючись виключно на фотографіях із відпустки у його кімнаті.

Рішенню передували неодноразові прискіпливі візити співробітників Міністерства до матері клієнта, їх не зупинили навіть її проблеми із серцем та психікою. Окрім того, в період очікування рішення по апеляції чоловік був незаконно затриманий при спробі перетнути кордон Сполученого Королівства.

На щастя, юристам Sterling Law вдалося допомогти клієнту вийти під заставу. Під час слухання справи у Верховному трибуналі Нозима Рахімжонова (Nozima Rakhimjonova) стверджувала, що у справі була допущена правова помилка. Не дивлячись на відсутність необхідних доказів із огляду на пізне звернення клієнта за правовою допомогою, Нозимі все ж вдалося довести справу до переможного кінця.

Sterling Law успішно опротестували рішення Міністерства й довели справжність шлюбу клієнта. Чоловік отримав посвідку на постійне проживання і більше не боїться депортації.

Процес переговорів зі співробітниками імміграційної служби може бути вкрай напруженим. Саме тому вкрай важливо ще на ранній стадії звернутися за юридичною консультацією. Фахівці Sterling Law допоможуть вам у вирішенні будь-яких імміграційних питань, незалежно від складності справи.

Якщо ви зіткнулися із подібною ситуацією, або ж Міністерство анулювало вашу посвідку на проживання, зв’яжіться з нами й отримаєте професійну допомогу.

Тел. +44 (0) 207 822 8535

Email: nozima@sterlinglawyers.co.uk

Або ж забронюйте консультацію тут.

Інші успішні справи.

 

STERLING LAW ОСКАРЖИЛИ РІШЕННЯ У СКЛАДНІЙ СПРАВІ ЩОДО ДЕПОРТАЦІЇ ГРОМАДЯНИНА ЄЕЗ

Відповідно до законодавства ЄС громадяни ЄЕЗ мають особливі права, зокрема, право на свободу пересування. Це означає, що усім громадянам ЄЕЗ й членам їх сімей дозволено вільно пересуватися та проживати на території держав-членів. Проте, держава-член цілком може позбавити особу цих особливих прав у тому випадку, якщо вважатиме, що громадянин ЄЕЗ становить загрозу для громадської безпекий державної політики.

Клієнт, громадянин Польщі, в’їхав на територію Великобританії у 2006 році в надії на поліпшення якості життя. Увесь час проживання у країні він постійно був працевлаштований, і вже у березні 2015 року отримав посвідку на постійне проживання. Його сім’я також переїхала до Сполученого Королівства. Більш того, тут він познайомився зі своєю дружиною і у 2016 році у пари народилася дитина. Однак у липні 2018 року було видано наказ про депортацію нашого клієнта.

Підставою для наказу про депортацію послужила загроза для державної політики. У минулому у клієнта була пара епізодів порушень правил дорожнього руху, і, як наслідок, невеликий тюремний термін. Також чоловік притягувався за зберігання бойової зброї.

Держсекретар зробив висновок, що клієнт становить реальну, актуальну й досить серйозну загрозу основним інтересам суспільства, а також, що існує ризик рецидиву.

Під час винесення рішення не бралися до уваги ні наявність позитивних відгуків про клієнта від його інспектора із нагляду, ні факт проходження програми реабілітації. Також Держсекретар не врахував, що клієнт прожив у Великобританії 12 років й що він приречений стати бездомним після повернення до Польщі.

Юристи Sterling Law допомогли клієнту оскаржити наказ про депортацію у Верховному Трибуналі. Було заявлено, що чоловік має право на більш високий статус захисту від депортації відповідно до Директиви ЄС. Наказ про депортацію був успішно анульований. Ця справа стала важливим прецедентом для майбутніх справ, пов’язаних із депортацією раніше судимих ​​громадян ЄЕЗ.

Якщо ви отримали наказ про депортацію від Держсекретаря, зв’яжіться із фахівцями Sterling Law й отримайте необхідну консультацію.

 

Тел. +44 (0) 207 822 8535

Email: josephine@sterling-law.co.uk

contact@sterling-law.co.uk

Або ж забронюйте консультацію тут.

УСПІШНЕ ОСКАРЖЕННЯ НАКАЗУ ПРО ДЕПОРТАЦІЮ

Клієнт отримав дозвіл на проживання у Великобританії, незважаючи на кримінальне минуле.

 

Клієнт, громадянин Латвії, переїхав до Великобританії разом із батьками декілька років тому. На території країни він займався індивідуальною трудовою діяльністю. Саме тут він створив сім’ю й незабаром у подружжя народилися двоє дітей. На жаль, після нещасного випадку на робочому місці наш клієнт страждав від сильного болю й був змушений приймати сильні ліки. Саме вони завадили чоловікові повернутися до роботи. Безробіття і медичні препарати змусили клієнта здійснити ряд кримінальних злочинів. У результаті він навіть був засуджений до 14-денного тюремного ув’язнення.

 

Судимість клієнта стала підставою для його затримання й винесення наказу про депортацію (відповідно до правила 23 (6) (b) Імміграційних правил для громадян ЄЕЗ 2016 року).

 

Однак одному із провідних фахівців Sterling Law Нозимі Рахіменовій вдалося домогтися звільнення клієнта під заставу, а також скасування наказу про депортацію у Верховному трибуналі. Не дивлячись на недостатній рівень професіоналізму попереднього адвоката, наша команда все ж домоглася позитивного результату у справі після двох років боротьби клієнта із Міністерством внутрішніх справ за право проживати у Сполученому Королівстві.

 

Верховний суд задовольнив апеляцію, зазначивши, що

  • депортація заявника до Латвії буде суперечити найкращим інтересам його дітей (з якими він знаходитися у тісних взаємовідносинах);
  • клієнт НЕ представляє справжньої, реальної та достатньо серйозної загрози, що зачіпає фундаментальні інтереси суспільства;
  • рішення про депортацію клієнта носить непропорційно жорсткий характер.

 

Якщо Ви або члени Вашої родини були затримані, або ж Вам загрожує депортація, зв’яжіться із нами для отримання професійної юридичної консультації:

 

nozima@sterlinglawyers.co.uk

+44 (0) 207 822 8535

ВЕРХОВНИЙ СУД РОЗ’ЯСНИВ ЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ «ОБҐРУНТОВАНІСТЬ» ТА «НАДМІРНА ЖОРСТОКІСТЬ» У СПРАВАХ, ФІГУРАНТАМИ ЯКИХ Є ДІТИ

Суд виніс вельми цікаве рішення у справі KO (Nigeria) and Others v Secretary of State for the Home Department [2018] UKSC 53, в якому дав чітке уявлення про використання таких термінів, як «обґрунтованість» і «надмірна жорстокість» під час оцінки впливу можливої депортації на дитину.

У розділі 117C Закону про імміграцію 2014 року чітко вказано, що депортація іноземних злочинців відповідає суспільним інтересам: чим серйозніший злочин, тим вище суспільний інтерес. Питання полягає у тому, чи буде «надмірно жорстоко» депортувати дитину (що проживає у Великобританії понад 7 років) іноземного злочинця? Було зазначено, що Суд не повинен брати до уваги неправомірні дії батьків. Повинні також враховуватися й інтереси самої дитини. Словосполучення «надмірно жорстоко» зосереджує увагу на серйозному впливі процесу депортації на неповнолітнього. Дитина не несе відповідальності за поведінку своїх батьків.

У розділі 117 (6) Закону про імміграцію 2014 року особлива увага приділяється тим, хто не підлягає депортації. Встановлено, що громадські інтереси не вимагають депортації особи у тому випадку, якщо він/вона є одним із батьків дитини, для якої було б нерозумно залишати Сполучене Королівство. Підхід до оцінки «надмірної жорстокості» повинен використовуватися й для оцінки «обґрунтованості» – злочин або проступок батьків не повинен прийматися до уваги при винесенні рішення.

Суд дав чітку оцінку, що відображає важливість принципу, згідно із яким діти не повинні нести відповідальність за вчинки своїх батьків. Рішення по справі КО дає сім’ям впевненість й сприяє найкращим інтересам дитини.