Мітки: посвідка на проживання

ЧЛЕНИ СІМ’Ї ГРОМАДЯН ЄЕЗ: ПОСВІДКА НА ПОСТІЙНЕ ПРОЖИВАННЯ ПІСЛЯ ВІДМОВИ

Клієнт, що не є громадянином ЄЕЗ, спочатку отримав посвідку на проживання у країні у якості чоловіка громадянки ЄЕЗ. Згодом клієнт розлучився зі своєю дружиною й отримав посвідку на проживання за маршрутм «Retained Rights (Збережені права)». Потім клієнт подав заявку на отримання посвідки на постійне проживання, проте отримав відмову. Його апеляція також була відхилена Трибуналом першого рівня – суддя помилково вирішив, що клієнт повинен був виступати у якості кваліфікованої особи (qualified person), а не чоловіка громадянки ЄЕЗ під час їх шлюбу. В результаті цього йому було надано дозвіл на подачу апеляції.

У період між відмовою й подачею апеляції наші фахівці подали від імені нашого клієнта заявку на отримання безстрокового дозволу на проживання (ILR), щоб він зміг скористатися Appendix EU, також відомим, як статус осілості (settled status). Клієнту вдалося отримати ILR за цією схемою. Однак він все-таки хотів відстояти свої права відповідно до законодавства ЄС та подати апеляцію на відмову у видачі посвідки на постійне проживання.

У відповіді на повідомлення про апеляцію Міністерство заявило, що надання IRL за Appendix EU до Імміграційних правил означає абандування апеляції відповідно до Правил щодо громадян ЄЕЗ (EEA Regulations). Однак фахівці Sterling Law не погодилися із цим твердженням й подали відповідні документи до Міністерства внутрішніх справ й Верховного трибуналу. Під час слухання у Верховному трибуналі представники Міністерства визнали, що апеляція відповідно до правил ЄЕЗ не може бути абандована через надання IRL відповідно до внутрішнього законодавства. Суддя погодився із цим й постановив:

Ми зробили наступні висновки щодо питання про абандування:

і. Відповідно до Правил 2006 року у пункт 4 (2) Додавання 2 до цих Правил було включено положення про апеляції, подані відповідно до розділу 82 (1).

Закон про громадянство, імміграцію та надання притулку (NIAA) 2002 року має визнаватися абандованим у тому випадку, якщо заявнику було видано документ, що підтверджує право на проживання у Сполученому Королівстві відповідно до законодавства ЄС. Після змін, внесених Законом про імміграцію 2014 року, станом на 6 квітня 2015 року це положення про абандування було скасовано й не замінено іншим;

іі.Жодне з положень Правил щодо громадян ЄЕЗ не містить вказівок про абандування апеляції на рішення у справі щодо громадян ЄЕЗ, поданої згідно із цими Правилами, після отримання безстрокового дозволу на проживання або іншого документа, що підтверджує право на проживання у Сполученому Королівстві відповідно до законодавства ЄС;

iii . З цього випливає, що надання посвідки на проживання після подачі заявки відповідно до Схеми отримання громадянами ЄС статусу осілості не призведе до абандування апеляції, поданої згідно із Правилами 2016 року.

Іншими словами, навіть якщо ви отримали посвідку на проживання відповідно до Appendix EU, ви все одно можете відстоювати свої права згідно EEA Regulation. На практиці цей факт може вплинути на період подачі заявки на натуралізацію у якості громадянина Великобританії, оскільки посвідка на постійне проживання відповідно до EEA Regulation може бути датована заднім числом, на відміну від безстрокової посвідки на проживання згідно Appendix EU.

Клієнт виграв справу й отримав право на постійне проживання у Великобританії.

Зв’язатись із нами:

contact@sterling-law.co.uk

07 305 966 531

Отримайте знижку 50% на консультацію із нашим юристом через Telmie. Зареєструйтеся вже зараз

 

Oksana Demyanchuk

Email: oksana@sterling-law.co.uk

Tel. 020 7822 8535

 

Michael Carter

Email: michael@sterling-law.co.uk

Tel. 020 7822 8535

 

 

АПЕЛЯЦІЯ ПАРТНЕРА ГРОМАДЯНИНА БРИТАНІЇ БУЛА ЗАДОВОЛЕНА (IAC)

Трибунал першого рівня задовольнив апеляцію клієнтки, що знаходиться у цивільному партнерстві із громадянином Великобританії (IAC).

Клієнтка, громадянка Китаю, приїхала до Великобританії у якості студентки в далекому 2001 році. Після закінчення дозволеного терміну перебування у країні вона все ж залишилася у Сполученому Королівстві. Незабаром після цього вона познайомилася із майбутнім партнером, громадянином Британії.

У 2018 році клієнтка подала заявку на отримання посвідки на проживання на підставі сімейного та приватного життя, а саме, на підставі того, що вона досить тривалий час знаходиться у незареєстрованих відносинах із громадянином Великобританії.

Однак Міністерство внутрішніх справ відхилило її заявку. У відповідь на це жінка подала апеляцію. Трибунал першого рівня досить довгий час не розглядав її апеляцію, й клієнтка звернулася до Sterling Law за консультацією щодо подальших дій.

Наш провідний імміграційний адвокат Оксана Дем’янчук подала ще одну апеляцію на відмову Міністерства, надавши вагомі причини затримки із подачею. На цей раз слухання відбулося.

У ході слухання були надані докази справжності сімейного та особистого життя клієнтки із її партнером, його дітьми й онуками у Великобританії. Окрім того, були представлені докази можливих серйозних проблем із інтеграцією клієнтки у соціум її рідної країни.

Також висувалося припущення про те, що сімейне життя клієнтки непропорційно постраждає від будь-якого переїзду, оскільки вона не може повернутися назад до Китаю разом зі своїм партнером з ряду причин, серед яких й те, що сам партнер є власником бізнесу у Сполученому Королівстві, й його переїзд завдасть бізнесу непоправної шкоди.

Заявлялося, що депортація клієнтки із країни буде порушенням її прав згідно зі статтею 8 ЄКПЛ, відповідно, рішення Міністерства внутрішніх справ про відмову має бути визнано незаконним.

Трибунал першого рівня погодився із цим твердженням:

Розглядаючи питання пропорційності, я наголошую, що громадськість гостро зацікавлена ​​у підтримці ефективного імміграційного контролю й дотриманні принципових положень, передбачених законодавством, при розгляді кожного питання, пов’язаного із імміграцією згідно із законами про імміграцію. Однак, з огляду на нездоланні перешкоди, із якими зіткнеться [її партнер], а також той факт, що заявник не відвідувала Китай майже 20 років, у неї немає родичів, які могли б запропонувати підтримку подружжю у разі їх повернення, у неї немає зв’язку із країною, а також і інші докази, я вважаю, що рішення відповідача буде непропорційним втручанням у сімейне життя заявника й, отже, є незаконним відповідно до розділу 6 Закону про права людини 1998 року.

Апеляція була задоволена на підставі прав людини та імміграційних правил. Через багато років клієнтка все ж отримала легальний статус у Великобританії й подружжя може спокійно продовжити спільне життя.

Зв’язатись із нами:

contact@sterling-law.co.uk

07 305 966 531

Отримайте знижку 50% на консультацію із нашим юристом через Telmie. Зареєструйтеся вже зараз.

Oksana Demyanchuk

Email: oksana@sterling-law.co.uk

Tel. 020 7822 8535

 

Michael Carter

Email: michael@sterling-law.co.uk

Tel. 020 7822 8535

 

 

 

СВІДОК ЄГОВИ ОТРИМАВ ПРИТУЛОК У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ

Наш клієнт, громадянин Російської Федерації – Свідок Єгови, що строго дотримується усіх правил, а також є активним членом Церкви.

У серпні 2017 року Виборзький міський суд Російської Федерації ухвалив, що публікації Свідків Єгови, переклад Святого Письма «Новий світ», переклад Біблії, а також три брошури Свідків Єгови носять екстремістський характер. У результаті Свідки Єгови набули статусу екстремістської організації й були заборонені на території Російської Федерації.

Згідно Amnesty International: ті, хто, незважаючи на заборону, продовжують сповідувати свою релігію у якості членів Свідків Єгови, у тому числі, беруть участь у богослужіннях, ведуть релігійну діяльність, залучають інших людей або беруть участь у зборі коштів, підлягають кримінальному переслідуванню й ризикують бути засуджені до тюремного ув’язнення терміном до 12 років.

Побоюючись переслідування на підставі своїх релігійних переконань після повернення до Російської Федерації, наш клієнт клопотав про притулок у Великобританії. Підстави для клопотання про надання притулку викладені в статті 1 (А) (2) Конвенції про статус біженців 1951 року:

Через події, які відбувалися до 1 січня 1951 року, а також через цілком обґрунтований страх переслідування за ознаками раси, релігії, національності, приналежності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни свого громадянства й не може або не хоче, через певні побоювання, скористатися захистом цієї країни; або не має громадянства й знаходиться за межами країни свого проживання у результаті таких подій, не може або не бажає повертатися до неї внаслідок таких побоювань

Завдяки вагомим доказам, наданим Оксаною Дем’янчук, заявка нашого клієнта на надання притулку була схвалена представниками Міністерства на початковому етапі прийняття рішення.

У 2018 році Міністерство внутрішніх справ відхилило 67% клопотань про надання притулку в Сполученому Королівстві на початковій стадії1, й більше 50% апеляцій – у Трибуналі першого рівня2. Саме тому ми рекомендуємо особам, що клопочуть про притулок у Великобританії, звертатися за професійною юридичною допомогою.

[1] https://researchbriefings.parliament.uk/ResearchBriefing/Summary/SN01403

[2] https://www.freemovement.org.uk/half-of-all-immigration-appeals-now-succeed/

 

Якщо Вам необхідна іміграційна допомога:

Oksana@sterling-law.co.uk

Michael@sterling-law.co.uk

Або зателефонуйте нам 020 7822 8535

+44 7 305 966 531 – Viber/Whatsapp

Цією справою займалися Oksana Demyanchuk та Michael Carter .

Зв’язатись із нами:

contact@sterling-law.co.uk

07 305 966 531

Отримайте знижку 50% на консультацію із нашим юристом через Telmie. Зареєструйтеся вже зараз.

ГРОМАДЯН ЄС БЕЗ СТАТУСУ ОСІЛОСТІ МОЖУТЬ ДЕПОРТУВАТИ ЗІ СПОЛУЧЕНОГО КОРОЛІВСТВА

Згідно із заявою Брендона Л’юїса, особи, що не подали заявки до 2021 року, можуть бути вислані з Великобританії

Міністр безпеки Брендон Л’юїс пригрозив громадянам ЄС депортацією із Великобританії у тому випадку, якщо вони не подадуть заявки на отримання статусу осілості після Брекситу.

Згідно із даними Міністерства внутрішніх справ як мінімум мільйон з 3 мільйонів громадян ЄС, які проживають у країні, ще не клопотали про отримання відповідного статусу, що дозволив би їм залишитися у Великобританії.

В інтерв’ю німецькій газеті Die Welt Л’юїс підкреслив, що ця категорія осіб ризикує бути депортованою, якщо не подасть заявку до кінця 2020 року: «У разі, якщо до того часу громадяни ЄС не пройдуть реєстрацію без поважної на те причини, до них будуть застосовані імміграційні правила» .

На питання, чи будуть депортовані ті, хто не подав заявку упродовж наступних 14 місяців, навіть якщо вони задовольняють усім юридичним вимогам для посвідки на проживання, Л’юїс відповів: «Теоретично так. Ми будемо застосовувати правила».

Активісти вважають, що, судячи із коментарів, уряд планує відмовитися від обіцянок, даних громадянам ЄС.

The3million, група, що представляє інтереси громадян ЄС, які проживають у Великобританії, заявила, що уряд вперше оприлюднив свої плани на тих, хто не подасть заявку вчасно.

Майк Бон (Maike Bohn), співзасновник групи, додав, що вони вже давно домагалася оголошення намірів уряду щодо тих, хто не отримає статус осілості до 2021 року: «Нарешті-то, після довгого очікування, було підтверджено, що сотні тисяч людей зіткнутися із загрозою депортації з рідної країни. Не варто так поводитися із людьми, не кажучи вже про те, що було б добре дотриматися обіцянки».

Зі слів The3million деякі громадяни ЄС, що проживають у Великобританії, не знають про необхідність подати заявку на отримання статусу осілості, інші ж відмовляються це робити в знак протесту проти Брексіту.

Бон заявив: «Ті, хто не зможуть подати заявку у стислі терміни, зіткнуться із досить ворожою обстановкою. Такою є реальна позиція уряду Великобританії, скільки б вони не повторювали: «Громадяни ЄС і їх сім’ї – наші друзі, сусіди й колеги, ми хочемо, щоб вони й далі проживали у країні».

The3million домагаються внесення змін до Схеми отримання статусу осілості, що дозволить гарантувати дотримання прав громадян ЄС навіть у разі відсутності у них необхідного статусу.

Однак пізніше Л’юїс написав у Твіттері, що його зауваження були вирвані із контексту.

Досі Міністерство внутрішніх запевняло, що влада зробить усе можливе, щоб надати громадянам ЄС право й далі проживати у країні. Однак питання про те, що буде із тими, хто не подав заявку вчасно, залишалося відкритим.

Один з держслужбовців заявив: «Мова йде про намір надати потрібні права. Ми не маємо наміру збити людей із пантелику … Ми створили це з нуля. Все це покликане допомогти сказати «так» громадянам ЄС й надати їм необхідні права».

Представники Міністерства підкреслили, що наявність вагомої причини може виправдати несвоєчасну подачу заявки. Також було зазначено, що якщо особи вперто не бажають подавати заявку, вони не зможуть отримати законний статус у Сполученому Королівстві.

Однак активісти попросили роз’яснити вищенаведені твердження, оскільки Міністерство не спромоглося дати розгорнуте пояснення терміну «вагома причина» для відмови у подачі заявки у встановлений термін.

Активісти, у тому числі й The3million, стурбовані тим, що десятки тисяч громадян ЄС не зможуть вчасно подати заявку. Залишається неясним і питання про те, що ж трапиться з людьми похилого віку та з уразливими групами населення, які можуть не знати про необхідності захистити свої права після Брексіту й у яких можуть виникнути труднощі із подачею електронних заявок.

Окрім напружених відносин з Міністерством внутрішніх справ, особи без статусу осілості ризикують зіткнутися з проблемами при працевлаштуванні або винаймання житла, оскільки роботодавці й орендодавці зобов’язані будуть перевіряти законність знаходження своїх працівників й орендарів на території країни.

Представник Міністерства внутрішніх справ заявив: «Громадяни ЄС – наші друзі, члени сім’ї та сусіди, ми хочемо, щоб вони й далі проживали у країні».

«Схема отримання статусу осілості – безкоштовний й простий спосіб для громадян ЄС отримати необхідний імміграційний статус у Великобританії».

«Ми вже отримали 2 мільйони заявок, ми шукаємо причини не для відмови, а для надання статусу, й громадяни ЄС мають подати відповідну заявку до грудня 2020 року».

«У нас є чітка позиція – при наявності вагомих причин недотримання встановленого терміну особам буде надана додаткова можливість подати заявку».

Якщо Вам необхідна юридична консультація, зв’яжіться із нами:

contact@sterling-law.co.uk

+44 7 305 966 531

Замовте консультацію тут.

Успішні справи.

ФАХІВЦІ STERLING LAW ЗМУСИЛИ МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ ПЕРЕГЛЯНУТИ РІШЕННЯ ПРО ВІДМОВУ У ВИДАЧІ ПОСВІДКИ НА ПОСТІЙНЕ ПРОЖИВАННЯ НАШІЙ КЛІЄНТЦІ

Завдяки можливості вільно запросити інформацію нам вдалося дізнатися, що у 2018 році Верховний трибунал відхилив 900 із 1235 передач справ до апеляційних інстанцій, ініційованих Міністерством внутрішніх справ. Це означає, що 75% мігрантів й прохачів притулку у Великобританії піддаються сильному стресу через необхідність участі у тривалих й дорогих судових процесах.

Клієнтка, громадянка Росії, в’їхала до Сполученого Королівства за студентською візою у 2006 році й прожила у країні 13 років. Вона закінчила навчання, отримала докторську ступінь, а також вносила свій внесок у життя городян, старанно сплачуючи усі податки й беручи участь у добродійності.

У 2019 вона подала заявку на отримання посвідки на постійне проживання на підставі 10-річного періоду проживання у Британії. Однак Міністерство відмовило їй, заявивши, що з боку клієнтки мало місце порушення безперервності проживання у країні.

Жінка звернулася до Оксани Дем’янчук, юриста Sterling Law, щоб оскаржити рішення Міністерства у Трибуналі першого рівня (IAC).

Слухання було призначено, проте за два дні до передбачуваної дати представники Міністерства направили судді й нашій клієнтці листа, вказавши, що вони відкликають своє рішення із метою задовольнити її заявку.

Також у листі було зазначено, що:

«… Після розгляду пакету супровідних документів, наданого апелянтом, рішення державного секретаря щодо заявника визнано неприйнятним, заявку апелянта необхідно переглянути з метою задоволення»

На жаль, Міністерство вкрай рідко відкликає свої рішення, проте завдяки професійній роботі Оксани Дем’янчук та Майкла Картера під час підготовки пакету супровідних документів, представники Міністерства визнали попереднє рішення неприйнятним, й не знайшли іншого виходу, окрім як відкликати його.

Якщо у Вас виникли будь-які питання щодо імміграції, звертайтеся до Sterling Law – фірми, що увійшла до списку Legal 500 й спеціалізується на справах про імміграцію та правах людини. Ми пишаємося численними успішними справами й маємо намір продовжити допомагати клієнтам у майбутньому.

Зв’яжіться із нами та отримайте професійну консультацію.

Оксана Дем’янчук

Email: oksana@sterling-law.co.uk

Тел. 020 7822 8535

 

Майкл Картер

Email: michael@sterling-law.co.uk

Тел. 020 7822 8535

 

Або ж забронюйте консультацію тут.

Більше успішних справ.

ТРИБУНАЛ ПЕРШОГО РІВНЯ СХВАЛИВ АПЕЛЯЦІЮ ПРО НАДАННЯ ПРИТУЛКУ ЧЛЕНУ ЛГБТ-СПІЛЬНОТИ

Ведучий імміграційний адвокат Оксана Дем’янчук та її команда добилися позитивного результату у справі про надання притулку члену ЛГБТ-спільноти.

Клієнт, громадянин Росії, просив притулку у Великобританії через свою сексуальну орієнтацію. Він був членом ЛГБТ-спільноти, й, відповідно, боявся повертатися до Росії через переслідування з боку держави та суспільства.

На підставі своєї орієнтації клієнт намагався отримати притулок у якості члена особливої ​​соціальної групи – однієї з п’яти категорій, яким надається статус біженця. Решта чотири включають у себе расову приналежність, віросповідання, національність та політичні погляди.

До певної соціальної групи зараховують осіб, що мають вроджені й незмінні характеристики, наприклад, стать, етнічну приналежність, або сексуальну орієнтацію. Також до цієї групи відносять людей з набутими, але також незмінними характеристиками, наприклад, деталями щодо минулих зв’язків, посад або статусів. Окрім того, сюди включені й характеристики, які настільки фундаментальні для людської гідності, що ніхто не може вимагати від людини будь-яких змін.

Відмова в наданні притулку та апеляція

Міністерство внутрішніх справ відмовило у наданні притулку клієнту. Оксана Дем’янчук та Майкл Картер негайно подали апеляцію. Стверджувалося, що рішення Міністерства внутрішніх справ порушило зобов’язання Великобританії згідно із Конвенцією про статус біженців та Європейською конвенцією з прав людини. Підставою для прийняття рішення послужили докази, представлені Оксаною і Майклом.

Суддя постановив:

«Беручи до уваги відсутність толерантності до одностатевих стосунків, про що свідчить […], я вважаю, що особа нетрадиційної орієнтації зіткнеться зі значними труднощами при інтеграції у суспільство, у якому подібні відносини неприйнятні» 

Виходячи з цього, Суд постановив, що заявник має право на отримання посвідки на проживання відповідно до статті 8, зокрема, відповідно до пункту 276 ADE (1) (VI) Імміграційних правил, оскільки існують значні перешкоди для реінтеграції апелянта у російське суспільство. Рішення Трибуналу ґрунтувалося на Європейській конвенції з прав людини.

ТЕСТ «СПРАВЖНЬОГО ПІДПРИЄМЦЯ» (GENUINE ENTREPRENEUR TEST)

Серйозне завдання для підприємців

Незважаючи на всі побоювання щодо Брексіту, підприємці, що не є громадянами ЄЕЗ, як і раніше, розглядають Великобританію як кращу країну для інвестування, особливо це стосується технологічного сектору. Звіт Arecent з мерії Лондона показує, що за останні два роки підприємці Індії інвестували понад 4 млрд фунтів стерлінгів у сектор нових технологій.

Завдяки візі Tier 1 Підприємець, нові фірми й приватні особи, які бажають інвестувати у країну й стати керівниками британських компаній, можуть в’їхати на територію Сполученого Королівства та клопотати про статус осілості. Цей візовий маршрут має безліч переваг, включаючи можливість запросити своїх родичів, а також прискорити процес отримання посвідки на постійне проживання.

Проте, отримати візу Підприємця не так просто – Міністерство відмовляє 48% заявників. Як правило, причина відмови криється у тесті «справжнього підприємця». Введення такої перевірки значно ускладнило отримання візи. Бальну систему цього маршруту всіляко критикують через надзвичайну складність, довгу процедуру, високу вартість й невідповідності потребам клієнтів.

Вимоги для проходження тесту «справжнього підприємця»

Цей тест охоплює різні аспекти. Наприклад, ви повинні підтвердити наявність належного рівня інвестиційних коштів, продемонструвати й підтвердити матеріальними доказами свій намір інвестувати кошти, довести «життєздатність» свого бізнесу й підтвердити той факт, що ви як заявник (а також особи на вашому утриманні) зможете забезпечити себе фінансово упродовж усього терміну дії візи.

Спеціаліст, що приймає рішення за вашою заявкою, також оцінить вас із точки зору придатності на роль керівника нової або вже існуючої компанії. Буде прийнятий до уваги минулий досвід роботи у цій сфері, а також відповідні навички для просування бізнесу.

Щоб відповідати вимогам щодо рівня інвестицій, заявник повинен підтвердити:

  • що у нього/неї є 200 000 фунтів стерлінгів або 50 000 фунтів стерлінгів інвестиційних коштів;
  • що кошти зареєстровані на ім’я заявника, надані інвестором, або ж є спільною власністю особи, що клопоче, та партнера, що не виступає заявником

Якщо ви подаєте заявку, маючи на рахунку 50 000 фунтів стерлінгів, ваші кошти повинні включати у себе інвестиції, схвалені Департаментом міжнародної торгівлі Великобританії (DIT), які надають кошти для створення або розширення бізнесу, або ж фірмою венчурного капіталу, зареєстрованою в Інспекції з контролю за діяльністю фінансових організацій (FCA).

Доказом життєздатності бізнесу буде наявність бізнес-плану, який повинен:

  • бути оригінальним, тобто не скопійованим із Інтернету

Для підтвердження того, що ви зможете утримувати себе та своїх близьких під час перебування у Великобританії, ви повинні надати підтвердження наявності додаткових коштів.

Створення прийнятного бізнес-плану

Бізнес-план – відправна точка при оцінці надійності заявника. Слід зазначити, що співробітники, які приймають рішення за вашою заявкою, практично не мають поняття про навички, необхідні для створення та ведення вашого бізнесу. Саме тому раціональний бізнес-план повинен містити детальний опис діяльності вашої компанії: що ви збираєтесь продавати, як буде структурований ваш бізнес, що із себе представляє ринок, на який ви виходите, яка сума необхідних інвестицій, які фінансові прогнози, що входить до вашого плану продажів й, нарешті, один із найважливіших пунктів – наявність документів про оренду, а також іншої необхідної документації.

Практика показує, що у більшості випадків бізнес-плани складаються із урахуванням інтересів кредиторів і/або інвесторів. Подібні моделі користуються успіхом у діловому колі, але не у співробітників імміграційного контролю або інших осіб, які приймають рішення за заявками, адже, як правило, вони не мають жодного уявлення про сферу бізнесу заявника.

Співбесіда з роботодавцем головна перешкода на шляху до візи

Після подачі заявки більшість претендентів запрошуються на співбесіду. Вона складається зі стандартних запитань, які, радше, мають загальний, ніж індивідуальний характер. Однак саме тут зазнають невдачі значна кількість заявників. Якщо ви не можете згадати точної цифри прогнозованих підприємницьких витрат, таких як заробітна плата співробітників або оплата оренди, вам швидше за все відмовлять у видачі візи на тій підставі, що ви не можете вважатися «справжнім підприємцем». Як показує досвід, у подібних випадках особи, які розглядають заявку, не звертають уваги на супровідні документи та інші докази. Неправильна відповідь може перекреслити ваші плани – це сувора правда процесу отримання візи Підприємця.

Можливості для поліпшень

Сформована прецедентна практика виявляє значні недоліки у тесті «справжнього підприємця». У справі R (on the application of Anjum) v Entry Clearance Officer, Islamabad (entrepreneur – business expansion -fairness generally) [2017] UKUT 406 (IAC) екс-президент Палати з питань імміграції та надання притулку Верховного Трибуналу жорстко розкритикував співбесіду із позивачем , що проводилося у рамках процесу отримання візи Підприємця. Суд постановив, що позивачеві задавалися питання, що не стосуються справи, а його відповіді не бралися до уваги. Суддя визнав, що співбесіда проводилося із порушенням процесуального порядку.

Рішення по справі Anjum чітко вказує на те, що положення Імміграційних правил й зараз регулюються тлумаченням, виробленим судовою практикою, й співробітники імміграційного контролю повинні діяти відповідно до принципів процесуальної справедливості.

Незважаючи на високий рівень відмов, цей маршрут все ж користується популярністю. Позитивний розгляд заявки залежить не тільки від ретельно складеного бізнес-плану й наявності необхідних підтверджувальних документів, а й від проходження «тренувальних» співбесід перед безпосереднім спілкуванням зі співробітником імміграційної служби.

ЧЛЕН СІМ’Ї ГРОМАДЯНИНА ЕЄЗ ОТРИМАВ ПОСВІДКУ НА ПРОЖИВАННЯ ПІСЛЯ ВІДМОВИ НА ПІДСТАВІ НЕДОСТАТНОСТІ ДОКАЗІВ

Клієнт, громадянин Туркменістану, оскаржив рішення про відмову у видачі йому посвідки на проживання у якості родича громадянина ЄЕЗ, що здійснює договірні права у Великобританії. На момент подачі заявки клієнт не перебував у шлюбі зі своїм партнером. Міністерство відхилило цю заявку, оскільки заявник не зміг представити вагомі докази тривалості відносин. Варто відзначити, що ці відносини почалися як відносини на відстані, оскільки клієнт був змушений повернутися до рідної країни. Проте закохані підтримували регулярний зв’язок під час розлуки. Через три роки клієнт повернувся до Сполученого Королівства й став спільно проживати зі своїм партнером.

Відмова Міністерства ґрунтувалася на тому, що заявник не зміг довести тривалий характер відносин зі спонсором. Клієнту не вдалося представити достатньо доказів того, що вони спілкувалися під час розлуки. Окрім того, представники Міністерства внутрішніх справ також заявили, що доказ, наданий клієнтом на підтримку твердження про спільне проживання, а саме, рахунок за газ, є недостатнім.

Наш адвокат Нольєн оскаржила це рішення. Було доведено, що клієнт представив ряд необхідних документів, у тому числі документи, що засвідчують особу й зарплатні відомості партнера, що підтверджують здійснення договірних прав у Великобританії, а також різні докази спільного проживання зі спонсором, такі як банківські виписки, рахунки за комунальні послуги й телефонні рахунки. Окрім того, були представлені особисті листування й розмови пари, а також фотографії, що підтверджують справжність відносин.

Суд визнав такі докази достатніми. Було відзначено, що пара вже встигла познайомити родичів між собою, що зайвий раз доводило намір вступити у шлюб. Представлені документи й покази свідків підтвердили тривалий характер взаємовідносин. Суддя задовольнив апеляцію, вказавши, що апелянт має право на отримання посвідки на проживання у країні.

Нольєн Альпарак 

Email: nollienne@sterling-law.co.uk

Тел. +44 (0) 20 7822 8535
Mob. +44 (0) 0781276 9389     

СПРАВЕДЛИВІСТЬ ПЕРЕМОГЛА! ЯК СПІВРОБІТНИК ІММІГРАЦІЙНОЇ СЛУЖБИ МАЛО НЕ ЗРУЙНУВАВ АЛБАНСЬКУ РОДИНУ?

Хочемо звернути Вашу увагу на той факт, що Міністерство внутрішніх справ все ще може ставити під сумнів справжність шлюбу заявника, що може привести до відмови у видачі посвідки на проживання. Саме тому ми наполегливо рекомендуємо звертатися за правовою допомогою до Sterling Law.

До Sterling Law звернувся громадянин Албанії. Він незаконно в’їхав на територію Великобританії у 2011 році. Пізніше, у 2017 році, він став проживати зі своєю майбутньою дружиною-громадянкою Румунії. У 2018 році пара одружилася. Клієнт подав заявку на отримання посвыдки на проживання на підставі того, що Спонсор (його майбутня дружина) є громадянкою ЄЕЗ, що здійснює договірні права у країні. Однак він отримав відмову. Окрім того, після проходження інтерв’ю він був затриманий. Основною причиною відмови став той факт, що у відповідях подружжя був виявлений ряд невідповідностей, таких як:

– розбіжності щодо дати, коли заявник зробив дружині пропозицію;

– щодо того, хто проживав із ними у квартирі;

– і того, що вони робили у вільний час і т.і.

Представники Міністерства внутрішніх справ невірно витлумачили факти й заявили, що мова тіла опитаних сторін натякала на фіктивний характер відносин. Окрім того, було заявлено, що пару підготував до співбесіди їх адвокат.

Виникає питання: чи може Міністерство оцінювати щирість стосунків іноземних громадян на підставі мови їх тіла?

Як би там не було, представники Міністерства прийняли рішення про наявність розумних підстав вважати, що шлюб був фіктивним, не дивлячись навіть на право на вступ до шлюбу.

Фахівці Sterling Law добряче попрацювали над цією справою. Апелянт був випущений під заставу й одружився зі своїм Спонсором. Пізніше він подав апеляцію на тій підставі, що відмова Міністерства порушила його права відповідно до договорів ЄС. Він представив додаткові докази справжності шлюбу, такі як покази свідків, банківські виписки, листування у соціальних мережах та спільні фотографії. Чоловік також представив детальну інформацію щодо планування весілля, магазину, де були куплені кільця та ​​весільні наряди. Одним із найбільш переконливих доказів став нещодавній візит дружини заявника у Албанію, де вони проживали у його батьків.

На останньому слуханні суддя був досить прямолінійний, висловивши «серйозну стурбованість висновком, зробленим співробітником імміграційної служби, що проводив співбесіду, через відсутність об’єктивності». Суддя також погодився із тим, що далеко не усі чоловіки можуть згадати точну дату заручин. Що стосується так званої підготовки до співбесіди із боку адвоката, суддя підкреслив, що адвокат міг обговорити з клієнтами загальний принцип побудови подібних інтерв’ю. Також було відзначено, що «якщо це шлюб із розрахунку, то сторони вибрали занадто незвичайний шлях замітання слідів відправити Спонсора до Албанії для отримання фотографій та документальних свідчень її зустрічі із сім’єю апелянтів». Беручи до уваги той факт, що тягар доведення було покладено на відповідача (згідно прецеденту Papajorgji Greece (2012) UKUT 38 (IAC)), відповідач не зміг підтвердити наявність розумних підстав вважати, що шлюб носить фіктивний характер.

Суд визнав шлюб справжнім та задовольнив апеляцію.

Фахівці Sterling Law був раді надати допомогу клієнту на всіх етапах цього процесу: від звільнення під заставу та надання доказів справжності шлюбу й до отримання посвідки на проживання.

ГРОМАДЯНИН ЄЕЗ, ЩО ПРОЖИВАВАВ У КРАЇНІ БІЛЬШЕ 5 РОКІВ, ОТРИМАВ ПОСВІДКУ НА ПОСТІЙНЕ ПРОЖИВАННЯ

Відповідно до Правила 15 Імміграційних правил (Європейська економічна зона) 2016 року громадяни ЄЕЗ та члени їх сімей мають право на отримання посвідки на постійне проживання після 5 років безперервного перебування на території країни й здійснення договірних прав. Фахівці Sterling law представляли інтереси клієнтів, які отримали відмову у видачі такої посвідки. Заявником виступив громадянин ЄЕЗ, у справі також приймала участь і його дружина, громадянка країни третього світу, якій також було відмовлено у наданні посвідки на постійне проживання у якості дружини громадянина ЄЕЗ.

Представники Міністерства поставили під сумнів той факт, що заявник дійсно безперервно здійснював договірні права у країні упродовж 5 років.

Однак фахівці Sterling Law представили суду пакет документів, що підтверджують необґрунтованість відмови. Було доведено, що основний апелянт дійсно здійснював договірні права у країні. Доказами послужили банківські виписки та платіжні відомості за період, що перевищує 5 років. Було також встановлено, що за ці 5 років клієнт не працював упродовж двох місяців, однак згідно прецеденту Hoekstra (nee Unger) case 76/63 (1964) ECR 177 його статус можна трактувати як «у пошуках роботи», а законодавство ЄС захищає не тільки «працюючих громадян», а й «громадян, які звільнилися із попереднього місця роботи й знаходяться у пошуках нової роботи». Окрім того, другий апелянт (дружина основного апелянта) також проживала й здійснювала договірні права у Великобританії упродовж 5 років, відповідно, вона також має право отримати посвідку на постійне проживання.