Мітки: Brexit

ТЕСТ «СПРАВЖНЬОГО ПІДПРИЄМЦЯ» (GENUINE ENTREPRENEUR TEST)

Серйозне завдання для підприємців

Незважаючи на всі побоювання щодо Брексіту, підприємці, що не є громадянами ЄЕЗ, як і раніше, розглядають Великобританію як кращу країну для інвестування, особливо це стосується технологічного сектору. Звіт Arecent з мерії Лондона показує, що за останні два роки підприємці Індії інвестували понад 4 млрд фунтів стерлінгів у сектор нових технологій.

Завдяки візі Tier 1 Підприємець, нові фірми й приватні особи, які бажають інвестувати у країну й стати керівниками британських компаній, можуть в’їхати на територію Сполученого Королівства та клопотати про статус осілості. Цей візовий маршрут має безліч переваг, включаючи можливість запросити своїх родичів, а також прискорити процес отримання посвідки на постійне проживання.

Проте, отримати візу Підприємця не так просто – Міністерство відмовляє 48% заявників. Як правило, причина відмови криється у тесті «справжнього підприємця». Введення такої перевірки значно ускладнило отримання візи. Бальну систему цього маршруту всіляко критикують через надзвичайну складність, довгу процедуру, високу вартість й невідповідності потребам клієнтів.

Вимоги для проходження тесту «справжнього підприємця»

Цей тест охоплює різні аспекти. Наприклад, ви повинні підтвердити наявність належного рівня інвестиційних коштів, продемонструвати й підтвердити матеріальними доказами свій намір інвестувати кошти, довести «життєздатність» свого бізнесу й підтвердити той факт, що ви як заявник (а також особи на вашому утриманні) зможете забезпечити себе фінансово упродовж усього терміну дії візи.

Спеціаліст, що приймає рішення за вашою заявкою, також оцінить вас із точки зору придатності на роль керівника нової або вже існуючої компанії. Буде прийнятий до уваги минулий досвід роботи у цій сфері, а також відповідні навички для просування бізнесу.

Щоб відповідати вимогам щодо рівня інвестицій, заявник повинен підтвердити:

  • що у нього/неї є 200 000 фунтів стерлінгів або 50 000 фунтів стерлінгів інвестиційних коштів;
  • що кошти зареєстровані на ім’я заявника, надані інвестором, або ж є спільною власністю особи, що клопоче, та партнера, що не виступає заявником

Якщо ви подаєте заявку, маючи на рахунку 50 000 фунтів стерлінгів, ваші кошти повинні включати у себе інвестиції, схвалені Департаментом міжнародної торгівлі Великобританії (DIT), які надають кошти для створення або розширення бізнесу, або ж фірмою венчурного капіталу, зареєстрованою в Інспекції з контролю за діяльністю фінансових організацій (FCA).

Доказом життєздатності бізнесу буде наявність бізнес-плану, який повинен:

  • бути оригінальним, тобто не скопійованим із Інтернету

Для підтвердження того, що ви зможете утримувати себе та своїх близьких під час перебування у Великобританії, ви повинні надати підтвердження наявності додаткових коштів.

Створення прийнятного бізнес-плану

Бізнес-план – відправна точка при оцінці надійності заявника. Слід зазначити, що співробітники, які приймають рішення за вашою заявкою, практично не мають поняття про навички, необхідні для створення та ведення вашого бізнесу. Саме тому раціональний бізнес-план повинен містити детальний опис діяльності вашої компанії: що ви збираєтесь продавати, як буде структурований ваш бізнес, що із себе представляє ринок, на який ви виходите, яка сума необхідних інвестицій, які фінансові прогнози, що входить до вашого плану продажів й, нарешті, один із найважливіших пунктів – наявність документів про оренду, а також іншої необхідної документації.

Практика показує, що у більшості випадків бізнес-плани складаються із урахуванням інтересів кредиторів і/або інвесторів. Подібні моделі користуються успіхом у діловому колі, але не у співробітників імміграційного контролю або інших осіб, які приймають рішення за заявками, адже, як правило, вони не мають жодного уявлення про сферу бізнесу заявника.

Співбесіда з роботодавцем головна перешкода на шляху до візи

Після подачі заявки більшість претендентів запрошуються на співбесіду. Вона складається зі стандартних запитань, які, радше, мають загальний, ніж індивідуальний характер. Однак саме тут зазнають невдачі значна кількість заявників. Якщо ви не можете згадати точної цифри прогнозованих підприємницьких витрат, таких як заробітна плата співробітників або оплата оренди, вам швидше за все відмовлять у видачі візи на тій підставі, що ви не можете вважатися «справжнім підприємцем». Як показує досвід, у подібних випадках особи, які розглядають заявку, не звертають уваги на супровідні документи та інші докази. Неправильна відповідь може перекреслити ваші плани – це сувора правда процесу отримання візи Підприємця.

Можливості для поліпшень

Сформована прецедентна практика виявляє значні недоліки у тесті «справжнього підприємця». У справі R (on the application of Anjum) v Entry Clearance Officer, Islamabad (entrepreneur – business expansion -fairness generally) [2017] UKUT 406 (IAC) екс-президент Палати з питань імміграції та надання притулку Верховного Трибуналу жорстко розкритикував співбесіду із позивачем , що проводилося у рамках процесу отримання візи Підприємця. Суд постановив, що позивачеві задавалися питання, що не стосуються справи, а його відповіді не бралися до уваги. Суддя визнав, що співбесіда проводилося із порушенням процесуального порядку.

Рішення по справі Anjum чітко вказує на те, що положення Імміграційних правил й зараз регулюються тлумаченням, виробленим судовою практикою, й співробітники імміграційного контролю повинні діяти відповідно до принципів процесуальної справедливості.

Незважаючи на високий рівень відмов, цей маршрут все ж користується популярністю. Позитивний розгляд заявки залежить не тільки від ретельно складеного бізнес-плану й наявності необхідних підтверджувальних документів, а й від проходження «тренувальних» співбесід перед безпосереднім спілкуванням зі співробітником імміграційної служби.

ЧИ ВАРТО ЧЕКАТИ УГОДИ?

Чи зможе влада домовитися? Чого чекати після Брексіту і як скористатися правами, гарантованими схемою отримання посвідки на проживання? На ці та інші питання відповість Соломія Бояр

Станом на сьогодні це, мабуть, одні з найпопулярніших запитів в Google. Громадяни ЄС і члени їх сімей, які проживають у Великобританії, чекають нової інформації про Брексит. Всі з побоюваннями очікують голосування у парламенті 11 грудня. Якщо парламентарії не дійдуть згоди, то заявку на отримання посвідки на проживання на підставі нового процесу клопотання для громадян ЄС зможуть подати лише ті, хто проживав у Великобританії до 29 березня 2019 року. Однак якщо у вівторок члени парламенту проголосують за «продовження процесу», то набере чинності Угода про вихід зі складу ЄС (Withdrawal Agreement, DWA).

Чим же DWA так важлива для громадян ЄС і членів їх сімей?

По-перше, ця угода покладе початок перехідному періоду, який триватиме з 29 березня 2019 року по 31 грудня 2020. У цей час громадяни ЄС зможуть здійснювати своє право на вільне пересування.

По-друге, DWA буде захищати вже існуючі права громадян ЄС відповідно до законодавства ЄС аж до 31 грудня 2020 року.

І нарешті, DWA забезпечить захист прав громадян після закінчення перехідного періоду.

Під час перехідного періоду громадяни ЄС і члени їх сімей зможуть клопотати до Міністерства внутрішніх справ на підставі схеми отримання посвідки на проживання для громадян ЄС (EU Settlement scheme). Добровільно це можна буде зробити до 31 грудня 2020 року. Після цієї дати подача заявки для громадян ЄС стане обов’язковою.

У схему для громадян ЄС (EU Settlement Scheme) увійшли два види заявок: посвідка на постійне проживання (ILR) і посвідка на обмежене перебування в країні. Відповідно до цієї схеми заявники отримуватимуть або статус резидента Великобританії, чиє перебування на території Великобританії не обмежено у часі, або ж статус резидента, чиє перебування в країні буде обмежено. Особи, які вже отримали посвідку на постійне проживання або посвідчення на право проживання від Міністерства внутрішніх справ, зможуть змінити їх на вищезгадані статуси.

Ознайомившись з Додатком до Імміграційних правил щодо громадян ЄС, а також з Угодою про вихід зі складу ЄС (Withdrawal Agreement, DWA), ми виділили переваги і недоліки запропонованої схеми:

Переваги статусу резидента з необмеженим часом перебування в країні:

  1. Громадяни ЄС не зобов’язані здійснювати договірні права ЄС для отримання ILR (посвідки на постійне проживання, раніше відомої як дозвіл на постійне проживання)
  2. Перегляд/повторна подача заявки як засіб правового захисту для оскарження відмов.
  3. Відсутність вимоги фінансової залежності батьків, бабусь, дідусів, прабабусь і прадідусів.
  4. Спрощений процес подачі заявки за допомогою онлайн-додатку.

Недоліки:

  1. Відсутність права на апеляцію.

Це означає, що незалежний суддя більше не буде виносити рішення по заявці виходячи з усіх представлених документів. Ваше клопотання буде розглядатися тільки співробітником імміграційної служби

  1. Ваш ILR не буде виданий заднім числом, а це вплине на дату подачі заявки на отримання британського громадянства. Наприклад, якщо ви отримали посвідку на постійне проживання в 2010 році і не клопотали про PR, ваш статус резидента буде датований вже після березня 2019 року. Це означає, що вам доведеться чекати ще 12 місяців, перш ніж подати заявку на отримання громадянства Великобританії.
  2. Категорія пар, що не перебувають в офіційному шлюбі згідно Surinder Singh, відсутня
  3. Батьки дітей-громадян ЄС, які навчаються у Великобританії, не зможуть претендувати на ILR
  4. Категорія «головний опікун дітей з Британії» не прописана як в DWA, так і в Додатку до Імміграційних правил (справа Zambrano) і відсутня у схемі
  5. Відмова на дискреційних підставах – може торкнутися заявок, поданих на підставі домашнього насильства

Однак ми все ще не знаємо, які наслідки може мати ця схема для громадян ЄС і членів їх сімей після Брексіту. На даний момент багато питань залишаються без відповідей.

Маєте болгарський чи румунський паспорт?

Всім відомо, що 29 березня 2019 року Сполучене Королівство залишить ЄС. На цей час всі грмадяни країн ЄС, які прожили 5 років в Британії можуть отримати постійне місце проживання, а після 6 років законного проживання й на британське громадянство.

Це правило також стосується громадян Болгарії та Румунії, які мали робочі британські візи до 1 січня 2014 року. Саме з цієї дати громадяни Болгарії та Румунії отримали право отримати жовту або синю реєстраційні картки, які дозволяли їм працювати або навчатися у Великій Британії.

Якшо після отримання однієї з таких карток Ви продовжили свою робочу або навчальну діяльність в Британії, у Вас є можливість подати на постійне місце проживання або навіть на британський паспорт до 29 березня 2019 року.

Варто зазначити, що громадяни Болгарії та Румунії можуть набути статус постійного місця проживання після 5 років в Британії, і рішення-лист від Home Office буде містити конкретну дату, коли коли саме статус постійного місця проживання був набутий заявником.

Наприклад, якщо ви подаєте заяву до Home Office у 2018, а проживаєте у Сполученому Королівстві згідно міграційних правил ЄС з 2012 року, Home Office має підтвердити, що ви отримали право на постійне місце проживання у 2017. Цікавим моментом є те, що уже через 12 місяців після отримання постійного резиденства, громадяни Болгарії та Румунії можуть реєструватися на британське громадянство.

Це є чудовою новиною для громадян Болгарії та Румунії, які, здобувши статус, не будуть зобов’язані подавати додаткові міграційні заяви після того, як Велика Британія остаточно вийде з ЄС. 

Пропозиція Терези Мей. Аналіз документу щодо захисту позиції громадян ЄС у Великій Британії та громадян Великої Британії в ЄС

Пропозиція Терези Мей була була названа “щедрою пропозицією” для громадян ЄС, пропонуючи кожному, хто набув статус постійного резидента, новий “статус поселенця”.

На перший погляд це, мабуть, добра справа, однак, коли хтось читає невелику листівку, стає очевидним, що пропозиція не має цінності, і не має певності, на що саме посилається Тереза Мей. Ця пропозиція надійшла після того, як Рішенням Ради ЄС від 22 травня було запропоновано їхню політику щодо збереження положення громадян ЄС у Великій Британії та громадян Великої Британії в ЄС, тому обидві сторони вже зайняли свою позицію. Проте пропозиція Великої Британії не є близькою до того, що хоче забезпечити ЄС в рамках процесу виходу.

На сайті уряду надано коротку інформацію про їхню “обіцянку”.

За результатами референдуму, який було проведено минулого літа, уряд Великої Британії абсолютно чітко дав зрозуміти, наскільки важливо, щоб ми якнайшвидше забезпечили як права громадян ЄС у Великій Британії, так і громадян Великої Британії у країнах-членах ЄС. Ми зараз прагнемо забезпечити громадянам ЄС визначеність їхнього майбутнього, публікуючи документ, в якому зазначено нашу пропозицію.

Після введення Статті 50 Тереза Мей дала зрозуміти, що вона хоче лише забезпечити визначеність усім громадянам ЄС у Великій Британії та тим британцям, які живуть в інших державах-членах. Проте пропозиція не дає певної визначеності і не містить чітких відповідей та дат.

Велика Британія продовжує стверджувати, що права громадян ЄС захищені та повинні виконуватися відповідно до законодавства ЄС до офіційного дня Брексіт.

Проте це дає мало визначеності щодо майбутніх прав понад 3 мільйонів громадян ЄС, які живуть у Великій Британії, хоча Велика Британія і запропонувала новий спрощений процес для того, щоб європейські громадяни зареєструвалися для отримання нового “статусу поселенця” відповідно до “щедрої” пропозиції Терези Мей.

Дана онлайн-заявка буде застосовуватися до всіх громадян ЄС, які постійно проживають у Великій Британії понад 5 років. Ця вимога не відрізняється від того, що зазначено у чинному законодавстві ЄС: той, хто прожив понад 5 років, може подати документи на отримання підтвердження постійного резидентства. Крім того, оскільки критерії, що будуть застосовні, є національними, а не заснованими на законах ЄС, розрахунок цього періоду може відрізнятися. В пропозиції зазначено: “Тип заявки, яку вам треба буде подати, буде залежати від ваших обставин, дати переїзду до Великої Британії та терміну проживання тут.” Питання виникають стосовно того, які типи обставин необхідно мати громадянину ЄС, щоб мати можливість залишитися?

Хоча Велика Британія і обіцяє зробити цей процес максимально спрощеним для громадян ЄС, які вже мають статус постійного резидента, вони все одно повинні будуть подавати заявку, щоб мати можливість залишитись у Великій Британії. Позиція Сполученого Королівства полягає в тому, що документ, що підтверджує постійне проживання, не може нічого означати в майбутньому. Що є причиною цього? Чи означає це, що майбутні критерії будуть чіткішими?

Окрім того, чому існуючий документ про постійне проживання на підставі правил вільного пересування не є достатнім, щоб довести (наприклад, роботодавцям чи постачальникам послуг), що ви маєте право продовжувати жити та працювати на законних підставах у Великій Британії після Брексіт. Здається, що критерії, які застосовуватимуться для нового статусу поселенця, будуть набагато суворішими, ніж законодавство ЄС, якщо Home Office не може поважати наразі видані документи, що підтверджують права постійного проживання.

Також, якою буде вартість нового “статусу поселенця”? Тереза Мей згадує про “розумну” вартість, але згідно з чинними Правилами імміграції Великої Британії плата за безстроковий дозвіл на перебування, який є еквівалентом “статусу поселенця”, становить 2 297 фунтів стерлінгів. Чи такою буде ціна, яку громадянам ЄС доведеться платити, щоб залишитися?

Пропозиція приділяє певну увагу тим громадянам, які не матимуть права на отримання “статусу поселенця”, оскільки вони не завершать свій 5-річний період до “граничної дати”. Проте в пропозиції ніде не вказано дати. Це може бути датою введення Статті 50 або Дня Брексіт, але вона також може стати історичною.

Якщо Тереза Мей хотіла б надати визначеність громадянам ЄС, вона б встановила “граничну дату”.

Ті громадяни ЄС, які в’їхали та стали резидентами до [не]визначеної дати, але які не виконали умову щодо п’яти років, зможуть подати заявку на отримання тимчасового статусу. Крім того, ті громадяни ЄС, які в’їдуть після [не]визначеної дати, матимуть право залишатись у Великій Британії принаймні тимчасово і, можливо, зможуть отримати, однак на це не варто сподіватись, право на гарантоване отримання статусу поселенця.

У пропозиції зазначено: “Люди, які в’їдуть після граничної дати, зможуть подати заявку на отримання дозволу на перебування після виходу Великої Британії з ЄС відповідно до майбутніх імміграційних угод для громадян ЄС”. Які майбутні імміграційні угоди? Де та визначеність, яку пропонує Тереза Мей?

Найбільш проблемною частиною пропозиції є відсутність згадування про членів сімей громадян ЄС, які не є громадянами ЄС. Що буде з ними, оскільки вони більше не зможуть жити у Великій Британії за більш м’якими нормами ЄС. Ті люди, які не є громадянами ЄС, які розлучилися зі своїми партнерами-громадянами ЄС, також не матимуть права залишатися. У пропозиції також не зазначено, чи залишиться у громадян Великої Британії, які зараз проживають в Іспанії, повне право на вільне переміщення до Німеччини в майбутньому.

Більш того, також немає чіткості щодо того, яким буде “пільговий період” для громадян ЄС, які подадуть заявку на отримання нового статусу. Це “буде встановлено під час переговорів”, і “якщо ви не отримали документ, що підтверджує ваш новий імміграційний статус до кінця цього [знову невизначеного] періоду, ви більше не матимете дозволу на перебування у Великій Британії”. Що робити, якщо деякі громадяни ЄС не відповідають майбутнім імміграційним вимогам, про які ми не маємо жодного згадування?

Пропозиція Великої Британії не дозволяє обговорювати судове правозастосування, і хоча ЄС хоче, щоб права громадян ЄС були виконані Судовою палатою Європейського Союзу, а також правила угоди про відмову у відповідності з прецедентним правом Суду перед Брексіт, Велика Британія виключає юрисдикцію Судової палати ЄС.

У значній частині пропозиції використовуються такі слова, як “прагнути до забезпечення” або “подібне”, які за визначенням не означають певності. Зрозуміло, що позиція Сполученого Королівства, безсумнівно, пропонує гірші умови як для громадян ЄС у Великій Британії, так і для громадян Великої Британії у ЄС. Пропозиція ЄС вимагала поважати документи про постійне проживання без необхідності “зміни” статусу.

Поки Велика Британія звільнятиме людей від вимоги про комплексне страхування від хвороб, було доведено, що чинне законодавство Великої Британії в будь-якому випадку порушує законодавство ЄС. Тому це може здатися “щедрою пропозицією”, але насправді це і близько не є нею.

У пропозиції також нічого не вказано про британське громадянство, ніде не згадується про те, як “поселенець” зможе отримати британське громадянство в майбутньому. В ній лише зазначається, що це буде можливо. Чи означає це, що критерії будуть відмінними та/або дорожчими  за ті, що є зараз за законодавством ЄС?

На даний момент здається, що єдиним способом повністю гарантувати ваше постійне право жити та працювати в Об’єднаному Королівстві – це стати британським громадянином. Першим кроком до цього є отримання статусу постійного резидента. Проте, отримання британського громадянства також може бути невигідним для деяких громадян, або якщо у вас є члени сім’ї без британського громадянства, які проживають з вами у Великій Британії та покладаються на ваш статус відповідно до законодавства ЄС. Хоча ми все ще чекаємо на рішення Судової палати ЄС у справі Lounes, генеральний прокурор зазначив, що люди, які не є громадянами ЄС, можуть отримати право на проживання в державі-члені, в якій член сім’ї, громадянин ЄС, проживав до того, як член сім’ї отримав громадянство цієї країни. Проте, оскільки Велика Британія хоче виключити юрисдикцію Судової палати ЄС, залишається обмаль часу на отримання вигоди від майбутнього рішення.

Якщо ви хочете дізнатись більше про свої права у Великій Британії або подати заявку на отримання статусу постійного резидента/британського громадянства, ви можете зв’язатися з Анжелікою за номером 020 7822 1866 або email: angelika@sterling-law.co.uk