СТАТТЯ 3: ЯК ГРОМАДЯНИ УКРАЇНИ МОЖУТЬ СПИРАТИСЯ НА МЕДИЧНІ ПІДСТАВИ У ЗАЯВАХ ПРО НАДАННЯ ПРИТУЛКУ
Оскільки війна в Україні триває, багато громадян України звертаються за захистом до Великої Британії та інших країн. Однією з підстав для надання захисту є стаття 3 Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ), яка є надзвичайно важливою для осіб з серйозними медичними захворюваннями. Ця стаття забороняє катування, нелюдське чи принизливе ставлення або покарання, і може бути застосована у випадках, коли особа піддається стражданням через відсутність медичної допомоги в країні походження.
Стаття 3 та медичні заяви
Відповідно до статті 3 ЄКПЛ, “Ніхто не може піддаватися катуванню чи нелюдському або принизливому поводженню чи покаранню.” Хоча ця стаття переважно застосовується у випадках переслідування, вона також може бути застосована у випадках, коли особа перебуває під реальним ризиком серйозної шкоди через відсутність належного медичного обслуговування в країні походження.
У випадку громадян України, які мають серйозні медичні захворювання, вони можуть доводити, що повернення до України призведе до нелюдського або принизливого ставлення через недоступність або неможливість отримання необхідного лікування внаслідок війни.
Ключові юридичні прецеденти
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) та суди Великої Британії встановили чіткі вимоги щодо медичних заяв, що ґрунтуються на статті 3. Декілька важливих прецедентів:
- D v UK (1997) – Заявник, який страждав від термінальної стадії захворювання, успішно довів, що депортація в країну, де він не отримував би належного лікування, становить порушення статті 3.
- Paposhvili v Belgium (2016) – ЄСПЛ уточнив, що стаття 3 застосовується не лише у випадках неминучої смерті, але й у випадках, коли особа піддається “інтенсивним стражданням” через відсутність необхідного лікування.
- AM (Zimbabwe) v SSHD (2020) – Верховний суд Великої Британії підтвердив, що якщо особа стикається з серйозним, швидким і незворотним погіршенням здоров’я, що призведе до інтенсивних страждань або передчасної смерті, вона може претендувати на захист згідно зі статтею 3.
Як це застосовується до громадян України
Багато громадян України, які втекли від війни, страждають від хронічних захворювань, інвалідності або психічних розладів, які погіршуються через конфлікт і переміщення. Заяви про захист за статтею 3 можуть бути розглянуті у таких випадках:
- Необхідне медичне лікування відсутнє або серйозно обмежене – Через війну медична інфраструктура в Україні знаходиться під значним тиском. Багато лікарень зруйновані, а медичних засобів не вистачає.
- Здоров’я особи різко погіршиться при поверненні – Якщо стан здоров’я особи погіршиться внаслідок відсутності лікування, це може відповідати вимогам статті 3.
- Існують виняткові гуманітарні підстави – Якщо повернення призведе до інтенсивних страждань, навіть якщо особа не знаходиться в безпосередньому ризику смерті.
Проблеми при поданні заяви за статтею 3
Незважаючи на можливість подати заяву за статтею 3 на медичних підставах, такі заяви вимагають переконливих доказів, зокрема:
- Докладні медичні звіти від кваліфікованих лікарів, що описують стан здоров’я та необхідне лікування.
- Докази відсутності лікування в Україні, зокрема звіти від НУО, ВООЗ або урядових джерел.
- Експертні висновки щодо впливу депортації на здоров’я особи.
Громадяни України з серйозними медичними захворюваннями можуть покладатися на статтю 3 у своїх заявах про захист. Однак для успішного подання таких заяв необхідні вагомі докази (медичні та щодо ситуації в країні походження), що підтверджують ризик нелюдського або принизливого ставлення при поверненні. Оскільки ці справи є складними, рекомендованою є юридична допомога для підготовки та правильного оформлення заяви. Наша команда досвідчених юристів готова допомогти вам, проконсультувати щодо ваших шансів, розглянути вашу індивідуальну ситуацію та надавати супровід під час процесу подачі заяви.
