Успішна апеляція на візу для повнолітнього родича, який перебуває на утриманні
17.03.2025
Успішна апеляція на візу дорослого утриманця: випадок співчуття та турботи про літню жінку
У складному та часто непростому світі імміграційного законодавства процес апеляції на візу дорослого утриманця (ADR) може бути складним, особливо коли заявник – літня людина з тяжкими медичними станами та обмеженою підтримкою. Однак нещодавній випадок продемонстрував позитивний результат, коли 82-річна заявниця успішно оскаржила відмову у візі ADR, отримавши право на догляд від своєї доньки у Великій Британії.
Випадок 82-річної жінки, яка потребує догляду
Заявниця, 82-річна жінка, жила одна після смерті чоловіка. Вона зіткнулася з безліччю проблем зі здоров’ям, які значно впливали на її здатність жити самостійно. Незважаючи на вік і плин часу, її становище залишалося критичним через низку серйозних захворювань.
- Медичні стани та проблеми зі здоров’ям: У заявниці була діагностована макулодистрофія, що призвела до повної сліпоти на одне око. Це важке захворювання зробило повсякденні завдання, такі як приготування їжі, прибирання та навіть пересування будинком, надзвичайно складними та небезпечними.
Крім того, вона перенесла множинні переломи попереково-крижового відділу хребта та кісток таза після падіння вдома. Ці травми спричинили сильний біль у стегнах, колінах і хребті, обмежуючи її рухливість. Її коліна були настільки пошкоджені, що їй провели операції із повної заміни суглобів, але її мобільність все одно залишилася вкрай обмеженою.
Окрім фізичних проблем, заявниця страждала на змішаний тривожно-депресивний розлад. Цей стан розвинувся на тлі самотності та соціальної ізоляції. Її тривожність проявлялася у сльозливості, порушеннях сну та постійному почутті занепокоєння, що робило її психічний стан таким же нестабільним, як і фізичний. - Необхідність цілодобового догляду: Поєднання похилого віку, погіршеного зору, фізичного болю та психічних розладів робило цілодобовий догляд життєво необхідним. Було очевидно, що її життя стало ізольованим і важким, без надії на покращення без підтримки родини.
- Роль доньки у забезпеченні догляду: У цьому випадку донька заявниці, яка проживає у Великій Британії, була готова та здатна надати матері необхідний догляд. Це дозволило б значно покращити її фізичний і психічний стан. Донька прагнула возз’єднатися з матір’ю, забезпечуючи необхідну підтримку, критично важливу для її добробуту.
Команда Sterling Law аргументувала, що стан заявниці був важким і вона не могла жити самостійно без постійного догляду. Крім того, апеляція підкреслювала, що єдиною людиною, здатною забезпечити цей догляд, була її донька, оскільки інші родичі не могли надати допомогу. Адвокати також зазначили, що переїзд матері до Великої Британії не лише забезпечить їй фізичний догляд, а й надасть емоційну та психологічну підтримку, що допоможе зменшити рівень тривожності та депресії, покращуючи якість її життя в похилому віці.
Ця успішна апеляція на візу дорослого утриманця – зворушливе нагадування про важливість родини та статті 8 Європейської конвенції з прав людини в імміграційному процесі, особливо коли на кону стоїть добробут заявника.
